22.11.14

Година скорботи "Людської пам'яті свіча хай запалає"

"Хто знав, хто вiв смертям i стратам лiк?            
Де фiльм, який нам показав би голод?
Отой проклятий 33-й рiк?"


Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все : і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором. Читаєш і подумки здригаєшся від жаху. Особливо вражають сторінки, де викарбовано слова про голод. «Немає страшнішої смерті, ніж повільна смерть від голоду». А так вмирала майже вся Україна.
Мало знайдеться в історії не тільки України, а й світу таких трагедій, як голодомор 1932 – 1933 –го років. Він став національною катастрофою. За один рік загинула п’ята частина сільського населення України. Штучний голод, за різними оцінками, забрав від семи до десяти мільйонів життів українців. Люди вимирали цілими селами. Тож пам’ятаймо ту неймовірну ціну, яку заплатив наш народ за право жити.
До річниці голодомору в нашій бібліотеці пройшла година скорботи, "Не рік, а криваве клеймо "33", на яку було запрошено учнів 10кл. Мета заходу - вшанувати пам’ять про тих, хто загинув у ті страшні часи , знати масштаби трагедії, внаслідок якої в мирний час загинули мільйони українців. Бібліотекар Галина Піщук розповіла дітям, що голод не був наслідком стихійного лиха, посухи чи неврожаю, а мав суб'єктивну причину-злу волю купки вождів і запропонувала передивитися документальне відео «Голодомор.
До Дня пам’яті жертв голодомору та політичних репресій в нашій бібліотеці презентовано також книжкову виставку «Голодомор в Україні 1932-1933», на якій представлено документи, фотографії та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців.


Пом’янемо мільйоннії жертви,
Які голодом винищив кат
В тридцять третьому році що вмерли,
І лишились лежать коло хат.

 



 

Немає коментарів:

Дописати коментар