Бо ми з землі, з праці, з пісні. з молитви, з того зерна. яке виростили своїми руками. Дідух вносили в дім. як вносять найдорожче: з пошаною і разом із ним - дух дідів. Пам'ять про тих, хто тримав хату, поле. мову і честь, коли було важко.А в нас, як відомо," важко"- це історично стабільно.
Дідух - це про те. що ми не без коріння. Про те, що українці не "звідкись",а звідси. І що в кожному з нас стоїть цілий рід - плечем до плеча.
Сьогодні нам особливо важливо згадувати, хто ми і не тільки прапором - а й сенсами, не тільки гаслами - а й традицією. Бо культура - це теж зброя, а пам'ять - теж броня. Тож, як ти ставиш Дідух - ти ставиш не солому, а ти ставиш опору. Дух дідів - у нас і тому ми вистоїмо.





























