Здається, немає світлішого свята, ніж Різдво, коли дім наповнюється пахощами ялинки, світлом мерехтливих вогників і очікуванням справжнього дива. І не так суттєво, коли його святкуєш, - 25 грудня чи 7 січня, бо головне - це світлі почуття, які сповнюють тебе в цей час, і віра в добро.
Хоча кожна нація відзначає Святвечір на свій звичай, та є одна річ, що об'єднує ледь не всі народи. Це віра в те, що у різдвяну ніч стаються чудеса, бо саме Різдво - то є диво. Воно робить людяним скнару Скруджа ("Різдвяна пісня в прозі"), дерев'яного Лускунчика перетворює на прекрасного принца. Воно народжує промінчик світла в душі Сашка, героя оповідання Л. Андреєва. Хлопчик, помітивши ангелика на ялинці, прагне дістати його, адже життя передчасно зробило Сашка дорослим, черствим, цинічним. І нехай до ранку все мине, стече сльозами, як восковий ангелик, - та ніщо не порівняється з отією хвилиною щастя, подарованою Різдвом.
Так, Різдво - це прекрасне свято, що сповнює людину добром і любов'ю. І де б ти його не зустрічав - в Україні чи Німеччині, у Грузії чи Польщі, в Норвегії чи Англії, - воно завжди даруватиме світлу надію.
Немає коментарів:
Дописати коментар