"Понад Крутами вічність у сурми сурмить..."

На Аскольдовій могилі

Український цвіт!-

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

          П. Тичина 

Так, з того пам'ятного 29 січня 1918 року, ми ще довго йшли кривавою дорогою випробувань до того часу, коли Україна державою увійшла в світ. А тоді. 97 років тому біля станції Крути, що на Чернігівщині, сяк - так озброєний загін студентської молоді, сформований у Києві, вступив у нерівний бій з більшовицькими полками, котрими командував колишній царський вояка Муравйов. У нього було чітке завдання - знищити всіх, хто підтримує Центральну Раду.

 

Всі - це 300 юних патріотів, котрі протягом дня стримували навалу 6000 війська і були розстріляні муравйовцями.

Невинно убієнні. Скільки їх полягло за 10 днів більшовицької влади у Києві. Називають цифру 5000 чоловік.

М. Грушевський, котрий 22 січня 1918р. проголосив створення Української Народної Республіки, запропонував вшанувати подвиг крутівців, перевезти їхні тіла до Києва на Аскольдову могилу. З 300захисників поховали тільки 30. Нині тут височить Хрест. І кожного року він уквітчаний квітами. Лицарський подвиг студентів та учнів українських гімназій увінчаний в легендах, піснях, збірці І. Іллєнка "Герої Крут".
 

На Аскольдовій могилі

Поховали їх -

30 кращих українців,

Славних, молодих.
 

До дня пам'яті героїв Крут в бібліотеці пройшла година - реквієм "Понад Крутами вічність у сурми сурмить..."

 

 

 

 

 



Майстер-клас "Декупаж на склі"

Випускниця Рівненського  державного гуманітарного університету, волонтерка бібліотеки Юля Латинник і її сестра Оля, студентка Уманського педагогічного університету ім. П. Тичини, провели майстер-клас «Декупаж на склі». Користувачі  4-5 кл. швидко освоїли цю техніку декорування та із захопленням втілювали на скляних баночках свої мистецькі фантазії.
 

З Новим роком та Різдвом Христовим !

Здається, немає світлішого свята, ніж Різдво, коли дім наповнюється пахощами ялинки, світлом мерехтливих вогників і очікуванням справжнього дива. І не так суттєво, коли його святкуєш, - 25 грудня чи 7 січня, бо головне - це світлі почуття, які сповнюють тебе в цей час, і віра в добро.
Хоча кожна нація відзначає Святвечір на свій звичай, та є одна річ, що об'єднує ледь не всі народи. Це віра в те, що у різдвяну ніч стаються чудеса, бо саме Різдво - то є диво. Воно робить людяним скнару Скруджа ("Різдвяна пісня в прозі"), дерев'яного Лускунчика перетворює на прекрасного принца. Воно народжує промінчик світла в душі Сашка, героя оповідання Л. Андреєва. Хлопчик, помітивши ангелика на ялинці, прагне дістати його, адже життя передчасно зробило Сашка дорослим, черствим, цинічним. І нехай до ранку все мине, стече сльозами, як восковий ангелик, - та ніщо не порівняється з отією хвилиною щастя, подарованою Різдвом.
Так, Різдво - це прекрасне свято, що сповнює людину добром і любов'ю. І де б ти його не зустрічав - в Україні чи Німеччині, у Грузії чи Польщі, в Норвегії чи Англії, - воно завжди даруватиме світлу надію.

Майстер - клас "Ялинкові прикраси з солоного тіста"

Новий рік -  найулюбленіше і найбільш очікуване свято для всіх.  Напередодні свят всі мріють про чудеса. А ми пропонуємо не чекати дива, а створити його власноруч, для цього потрібне  лише бажання, фантазія та гарний настрій.

Провести  новорічний майстер - клас ми запросили випускницю Рівненського  державного гуманітарного університету, волонтера бібліотеки Юлю Латинник, яка допомогла дітям опанувати мистецтво тісто - пластики.

Ліплення з солоного тіста - це дуже просто, цікаво і креативно. Сіль, борошно, вода  і трохи  фантазії - ось все, що потрібно для створення оригінальних виробів.

 

 

 

Ось такі вийшли симпатичні прикраси для нашої новорічної красуні - ялинки.



 



Виставка витинанок "Про що розповіла мені сніжинка"

З новорічним настроєм  до нас завітали наші активні читачі, щоб навчитися витинати сніжинки. Наша волонтерка Юля  розповіла діткам про історію виникнення витинанки та легенду про  її появу в Україні, запропонувала власноруч спробувати створити витинанку. Діти залюбки вирізали сніжинки та балеринок.

 

Своїми виробами  вони прикрасили  наше вікно.

Ось таке гарне вийшло в нас сніжинково - новорічне вікно.

 



Година скорботи "Людської пам'яті свіча хай запалає"

"Хто знав, хто вiв смертям i стратам лiк?            
Де фiльм, який нам показав би голод?
Отой проклятий 33-й рiк?"

Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все : і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором. Читаєш і подумки здригаєшся від жаху. Особливо вражають сторінки, де викарбовано слова про голод. «Немає страшнішої смерті, ніж повільна смерть від голоду». А так вмирала майже вся Україна.
Мало знайдеться в історії не тільки України, а й світу таких трагедій, як голодомор 1932 – 1933 –го років. Він став національною катастрофою. За один рік загинула п’ята частина сільського населення України. Штучний голод, за різними оцінками, забрав від семи до десяти мільйонів життів українців. Люди вимирали цілими селами. Тож пам’ятаймо ту неймовірну ціну, яку заплатив наш народ за право жити.
До річниці голодомору в нашій бібліотеці пройшла година скорботи, "Не рік, а криваве клеймо "33", на яку було запрошено учнів 10кл. Мета заходу - вшанувати пам’ять про тих, хто загинув у ті страшні часи , знати масштаби трагедії, внаслідок якої в мирний час загинули мільйони українців. Бібліотекар Галина Піщук розповіла дітям, що голод не був наслідком стихійного лиха, посухи чи неврожаю, а мав суб'єктивну причину-злу волю купки вождів і запропонувала передивитися документальне відео «Голодомор.
До Дня пам’яті жертв голодомору та політичних репресій в нашій бібліотеці презентовано також книжкову виставку «Голодомор в Україні 1932-1933», на якій представлено документи, фотографії та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців.

Пом’янемо мільйоннії жертви,
Які голодом винищив кат
В тридцять третьому році що вмерли,
І лишились лежать коло хат.

 

 

Книжкова лікарня "Живи, книго!"

Гарна книга- це ковток води для спраглого, це друг і порадник. З її героями можна помандрувати у різні кінці світу, побувати у минулому та майбутньому. Можна навчитися розрізняти добро і зло, можна запобігати помилкам, а можна й просто насолоджуватися словом, яке дуже часто лікує душу людини.

Дорога нам книга кожна,
Нам без книг ніяк не можна,
Нам без книг ніяк не можна!
Голоси дзвенять навкруг.
А як часом книга хвора,
Значить в тім моя вина.
Ми її підклеїм скоро -
Враз одужає вона!

Книжки – як люди: народжуються, живуть, хворіють, старіють і навіть помирають. Найчастіше «хворіють» ті книжки які читають і перечитують. Вони якось непомітно починають жовтіти і розсипатися. Вони не плачуть, не стогнуть, не жаліються, але вони страждають. Ось тому і є в нашій бібліотеці «Книжкова лікарня», до якої з радістю біжать наші читачі, щоб вилікувати своїх хворих друзів, які звуться книгами.

 

 
 
 

Любі діти, попереду у вас ще багато зустрічей з героями цікавих книг відомих українських та зарубіжних авторів.
Але завжди потрібно пам’ятати правила поводження з книгою, щоб вона довго жила і радувала багатьох читачів.

Акція «Подаруй бібліотеці книгу»

У нашій бібліотеці проводиться постійна акція "Подаруй бібліотеці книгу".

Яка бібліотека найпривабливіша для користувачів? Звичайно ж, наповнена якісним книжковим фондом. Для цього існують різні джерела комплектування, одним із яких є література, прийнята в дар від наших користувачів.
Якщо у Вас удома є прочитані книги, Ви можете подарувати їм нове життя.
Запрошуємо підприємців, депутатів і просто всіх наших читачів  долучитися до благодійної акції «Подаруй бібліотеці книгу!». Можливо, саме Ваша книга стане комусь у пригоді: спонукає замислитись, чи дасть пораду, а може просто стане комусь гарним співрозмовником.

Приєднуйтесь до кола наших друзів, які подарували книги для читачів бібліотеки!
Гейко І. В., Ничай Г. П.

Громадські слухання "Рідному місту /селу - сучасна бібліотека"

Сьогодні в нашій бібліотеці пройшли громадські слухання.

Для вивчення громадської думки ми використовували різні форми роботи:

• опитування
• анкетування
• експрес - інтерв'ю
• були обладнані скриньки для збору пропозицій "Моя думка про бібліотеку"
• діти писали міні - твір на тему "Моя бібліотека"

 

 

 



Активну участь в обговоренні брали представники місцевого самоврядування, сільська інтелігенція, учнівська молодь. Громадські слухання спонукали органи влади та мешканців селища оцінити важливу роль та здобутки бібліотеки як центр місцевої громади. Були проаналізовані і взяті до уваги численні пропозиції, висловлені під час проведення обговорень «Думка громади про бібліотеку». 

З вступним словом виступила Саганська М. І., яка розповіла про роботу бібліотеки.

 

Піщук Г. Б. проаналізувала анкетування "Рідному місту /селу - сучасна бібліотека", відгуки та побажання з скриньки пропозицій "Моя думка про бібліотеку" і зачитала найкращий міні-твір на тему "Моя бібліотека".

Постійний читач Кіцай І .Л. підняв питання про збільшення бюджетного фінансування на опалення бібліотеки.

 Вчитель Петрівська Г. П. висловила подяку за тісну співпрацю з школою в роботі з дітьми і за теплу атмосферу, яка панує в бібліотеці.

 

 Депутат Стась Г. А.  закликала ще активніше популяризувати твори місцевих письменників, тим самим забезпечуючи інтелектуальний і духовний розвиток читачів.

 

     Учасники  слухань підтримали питання  про потребу бібліотеки в поліпшенні матеріально-технічної бази: оновлення бібліотечних фондів, створення комфортних умов для користувачів.  Також звернули увагу на те, що бібліотека потребує постійної уваги та підтримки з боку органа місцевого самоврядування та громади. Громадські обговорення визначили місію селищної бібліотеки, яка забезпечує доступ громадян до всіх видів суспільної інформації, сприяє оволодінню інформаційною та комп’ютерною грамотністю, надає можливості для індивідуального творчого росту. А також побажали нашій бібліотеці подальшого процвітання та почуття необхідності для мешканців нашого селища.