29.01.15

"Понад Крутами вічність у сурми сурмить..."

На Аскольдовій могилі
Український цвіт!-
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
          П. Тичина 
Так, з того пам'ятного 29 січня 1918 року, ми ще довго йшли кривавою дорогою випробувань до того часу, коли Україна державою увійшла в світ. А тоді. 97 років тому біля станції Крути, що на Чернігівщині, сяк - так озброєний загін студентської молоді, сформований у Києві, вступив у нерівний бій з більшовицькими полками, котрими командував колишній царський вояка Муравйов. У нього було чітке завдання - знищити всіх, хто підтримує Центральну Раду.
 
Всі - це 300 юних патріотів, котрі протягом дня стримували навалу 6000 війська і були розстріляні муравйовцями.
Невинно убієнні. Скільки їх полягло за 10 днів більшовицької влади у Києві. Називають цифру 5000 чоловік.
М. Грушевський, котрий 22 січня 1918р. проголосив створення Української Народної Республіки, запропонував вшанувати подвиг крутівців, перевезти їхні тіла до Києва на Аскольдову могилу. З 300захисників поховали тільки 30. Нині тут височить Хрест. І кожного року він уквітчаний квітами. Лицарський подвиг студентів та учнів українських гімназій увінчаний в легендах, піснях, збірці І. Іллєнка "Герої Крут".
 
На Аскольдовій могилі
Поховали їх -
30 кращих українців,
Славних, молодих.
 
До дня пам'яті героїв Крут в бібліотеці пройшла година - реквієм "Понад Крутами вічність у сурми сурмить..."
 
 
 
 
 




15.01.15

Майстер-клас "Декупаж на склі"

Випускниця Рівненського  державного гуманітарного університету, волонтерка бібліотеки Юля Латинник і її сестра Оля, студентка Уманського педагогічного університету ім. П. Тичини, провели майстер-клас «Декупаж на склі». Користувачі  4-5 кл. швидко освоїли цю техніку декорування та із захопленням втілювали на скляних баночках свої мистецькі фантазії.
 





02.01.15

З Новим роком та Різдвом Христовим !


Здається, немає світлішого свята, ніж Різдво, коли дім наповнюється пахощами ялинки, світлом мерехтливих вогників і очікуванням справжнього дива. І не так суттєво, коли його святкуєш, - 25 грудня чи 7 січня, бо головне - це світлі почуття, які сповнюють тебе в цей час, і віра в добро.
Хоча кожна нація відзначає Святвечір на свій звичай, та є одна річ, що об'єднує ледь не всі народи. Це віра в те, що у різдвяну ніч стаються чудеса, бо саме Різдво - то є диво. Воно робить людяним скнару Скруджа ("Різдвяна пісня в прозі"), дерев'яного Лускунчика перетворює на прекрасного принца. Воно народжує промінчик світла в душі Сашка, героя оповідання Л. Андреєва. Хлопчик, помітивши ангелика на ялинці, прагне дістати його, адже життя передчасно зробило Сашка дорослим, черствим, цинічним. І нехай до ранку все мине, стече сльозами, як восковий ангелик, - та ніщо не порівняється з отією хвилиною щастя, подарованою Різдвом.
Так, Різдво - це прекрасне свято, що сповнює людину добром і любов'ю. І де б ти його не зустрічав - в Україні чи Німеччині, у Грузії чи Польщі, в Норвегії чи Англії, - воно завжди даруватиме світлу надію.