Цікаве малювання до Дня захисту дітей

Кожна дитина має повне право бути захищеною, розвиватися й навчатися для кращого майбутнього. І сьогодні – це не лише веселе свято для самих дітей, а й нагадування суспільству про необхідність захищати права малечі, прагнути, щоб усі діти росли щасливими і в майбутньому стали хорошими батьками і громадянами своєї країни.

Сьогодні до нас завітали вихованці КЗДО смт. Жвирка «Сонечко»  з молодшою групою " Капітошка" в супроводі вихователів Олекси Олександри, Приходько Наталії і їх помічниці Мізерник Марії.

 

  

 

На жаль, вже третій рік поспіль в Україні Міжнародний день захисту дітей відзначається в умовах дії воєнного стану. Війна, яку розв'язала рф проти України, викликала гостру кризу у сфері захисту дітей. Від початку широкомасштабного вторгнення маленькі українці, які рятуються від насильства, наражаються на значний ризик бути розлученими з сім'єю, зазнати насилля, жорстокого поводження, сексуальної експлуатації та торгівлі людьми. Більшість із них пережили надзвичайно травматичні події. Ці діти терміново потребують безпеки, стабільності, допомоги у сфері захисту дітей та психосоціальної підтримки — особливо ті, хто перебуває без супроводу дорослих або в розлуці зі своїми сім'ями. Найбільше в житті їм потрібен мир і безпека.

Міжнародний день миротворців ООН (інформина)

Сьогодні наші миротворці відкликані з міжнародних місій, адже вони там, де їх найбільше потребують – вдома. Зараз нашій країні необхідний їхній безцінний досвід з відновлення миру, але, звичайно, це стане можливим лише після перемоги над агресором.

Міжнародний день миротворців ООН (29 травня) – це можливість подякувати за жертовність понад мільйону військовослужбовців усього світу, які служили під блакитним прапором з 1948 року. Також це привід для вшанування пам’яті більше ніж 4 тис. бійців, які загинули під час операцій з відновлення миру, серед яких були і українці.

" Відкрий для себе рідний край" ( краєзнавча мандрівка )

Цю книжку понад 180 років тому, напередодні появи Шевченкового "Кобзаря", уклали львівські романтики М. Шашкевич, І. Вагилевич та Я. Головацький, названі згодом "Руською Трійцею". Першим двом було тоді по 25, а третьому - 22 роки. Судилося цій книжці "Русалці Дністровій", започаткувати нову, народну літературу на західноукраїнських землях, а водночас - українське культурне і політичне відродження краю.

 Книжка наснажена великою любов'ю до народної пісні, до української старовини, до всього рідного; сильний у ній дух соборництва України. 

У передмові до «Русалки Дністрової» підкреслена краса української народної мови та народної словесності і поданий список найважливіших наддніпрянських літературних і фольклорних видань того часу.
Після передмови матеріал розташований у чотирьох частинах:

1. Фольклористична частина «Пісні народні» відкривалася науковою розвідкою І. Вагилевича «Передговор к народним руским пісням», за якою подавалися зразки дум, обрядових, історичних та ліро-епічних пісень, записаних у різних районах краю.

2. Оригінальні твори упорядників складали другу частину — «Складання», куди ввійшли ліричні поезії М. Шашкевича («Згадка», «Погоня», «Розпука», «Веснівка», «Туга за милою», «Сумрак вечерний»), його ж оповідна казка «Олена», дві поеми («Мадей» та «Жулин і Калина») І. Вагилевича і наслідування народної пісні «Два віночки» Я. Головацького.

3. «Переводи» — сербські народні пісні у перекладах М. Шашкевича і Я. Головацького та уривок із чеського «Краледвірського рукопису».

4. В історико-літературному розділі «Старина» (з передмовою М. Шашкевича) опубліковані історичні та фольклорні твори, діловий документ та бібліографічну відомість про слов'янські й українські рукописи, що зберігаються в Онуфріївському василіанському монастирі Львова.

Сьогодні "Русалка Дністровая" - не тільки важливий документ суспільного життя української нації, але і фактор, що продовжує працювати на розвиток свідомості українців і  розраховане на всіх, кому не байдужа українська духовність.

" Творці слов'янської культури" (декілька фактів про українську мову)

 

Святі рівноапостольні брати Кирило і Мефодій походили із знатного роду і проживали в грецькому місті Солуні. Брати були православними ченцями і слов'янську абетку створили в грецькому монастирі.

Вважається, що слов'янська писемність була створена у IX столітті, приблизно в 863 році. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на честь Костянтина, який прийняв чернецтво під ім’ям Кирила. Його старший брат Мефодій допомагав у цій справі.

Кирило, обдарований з дитинства, досконало опанував науки свого часу і вивчив багато мов. Він створив слов'янську абетку на основі грецької, адаптуючи її для точного передання слов'янських звуків. В результаті були створені дві абетки – глаголиця і кирилиця.

У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою після грецької та латинської, через яку поширювалося слово Боже. Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила і Мефодія та їх учнів підняла освіту і спільну культуру слов'янських народів на високий рівень, заклавши основи церковнослов'янської писемності та літератури.

Сьогодні українською сьогодні розмовляють понад 44 мільйони осіб, що робить її однією з найбільш поширених слов'янських мов у світі. Наша мова має глибоке історичне коріння і є важливим елементом національної ідентичності українців, особливо це гостро відчутно у період повномасштабного воєнного вторгнення та зазіхання на нашу незалежність та самобутність.

Українська мова є офіційною мовою України, де нею володіє переважна більшість населення. Окрім України, значні українськомовні громади існують у таких країнах, як Канада, США, Бразилія, Аргентина, Польща, Італія та багато інших. Це свідчить про її глобальне поширення та культурний вплив.

З розвитком технологій та інформаційного суспільства, українська мова активно використовується в Інтернеті, соціальних мережах, наукових та освітніх платформах. Все більше молоді обирають українську мову для навчання та спілкування, що сприяє її подальшому зміцненню та розвитку.

Загалом, українська мова не лише зберігає своє місце в серцях українців, але й продовжує розвиватися і адаптуватися до нових реалій сучасного світу. Це потужний символ національної єдності та культурного багатства українського народу.

Загалом, українська мова не лише зберігає своє місце в серцях українців, але й продовжує розвиватися і адаптуватися до нових реалій сучасного світу. Це потужний символ національної єдності та культурного багатства українського народу.

День Героїв ( день пам’яті )

 

23 травня Україна відзначає День Героїв та вшановує людей, які стали міцним щитом української волі, опорою її суверенітету і незалежності.

День Героїв – це день пам’яті всіх українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України, це свято величі духу українських вояків – борців за волю України та є символом незборимості української нації.

«Хто тримає культурний фронт України» ( виставка однієї книги)

У книзі «Хто тримає культурний фронт України» зібрано 24 інтерв’ю з сучасними українськими культурними діячами, які продовжують працювати задля наближення нашої Перемоги.

- 24 есеї про непересічних українок і українців;
- 24 герої і героїні зі сфери культури;
- 24 правила життя від українських митців і мисткинь;
- 24 «живі» історії, створені на основі авторських інтерв’ю.
- 24 оригінальні фотоскетчі.

Сучасна українська культура не може існувати поза контекстом війни. Сучасна українська культура активно розвивається в умовах війни.

Українські митці невтомно створюють унікальну, модерну, прекрасну українську культуру. Жорстокі реалії сьогодення не ввели митців у ступор, а навпаки, змусили активно творити. Творчий процес відбувається під ракетними обстрілами, під час блекаутів, в імпровізованих майстернях-бомбосховищах.

Наші митці творять із подвійним запалом і злістю. Попри криваве жахіття вони малюють, пишуть грають на сцені, співають і танцюють. Для підтримки наших воїнів, для збору коштів для фронту, для прийдешніх поколінь, щоб знали про те, через що пройшла Україна, щоб перемогти найлютішого ворога.

Саме про це книжка Мирослави Макаревич «Хто тримає культурний фронт України». «Культурний фронт» — це метафора, а втім, вона досить влучно передає стан тисяч українських митців, які формують мистецтво воєнного часу.

Весна, кохання, детектив, або Спогади письменників про Шерлока Холмса

                                

1891 року в журналі "Стренд" було надруковано оповідання "Скандал у Богемії". Цим оповіданням сер Артур Конан Дойл розпочав велику серію подальших творів, що отримали назву "Пригоди Шерлока Холмса".

Українські письменники погодилися поділитися своїми спогадами про прочитання історій про знаменитого детектива і що для них означав чи означає Шерлок Холмс.

Це можна порівняти з ситуацією, коли у страшенно спекотний день ти, втамовуючи спрагу, припадаєш до повного відра води з лісового колодязя і просто п’єш і п’єш її, холодну і мокру. І тільки потім, через деякий час, наступає неперевершене відчуття солодкуватого смаку і духмяного запаху березового листя, соснової глиці, що плавають на поверхні води, і моху, яким щільно заріс із середини дерев’яний колодязний зруб.

"Вишиванка - твій генетичний код "(фоточелендж)

    Багато сторіч вишиванка слугувала для українців оберегом від усього зла. Українці вірять, що наділена величезною силою, вишиванка здатна творити чудеса. Науковці стверджують, що у національному вбранні народ завжди кодує свої «щастя і долю, життя і волю», як про те йдеться в обрядових народних піснях. Вже багато сторіч вишиванка несе у собі духовне багатство, мудрість та традиційний зв’язок багатьох поколінь, який не переривається віками.

Вишиті сорочки є характерними для багатьох країн світу, однак в Україні вони стали символом національної ідентичності.Головний атрибут Дня вишиванки - це вишивана сорочка, яка вважається символом ідентифікації українського народу. Вишиванка для українців є справжньою національною святинею, яка символізує красу, міць, щасливу ​​долю та родинну пам’ять. Попри свою багатовікову історію вишиванка – це модно та дуже стильно. Немає більше національного одягу, який би так добре вписувався в сучасність, як українська вишиванка.

Долучитися до святкування Дня вишиванки легко – достатньо лише прийти на роботу чи навчання у вишитій сорочці.

Важливий урок історії написаний своєю кров'ю.

 

Страшне колесо історії крутиться навпаки і знову повертає нас у ті страшні часи, коли 15 травня 1944 року - Р. Шухевич і О. Ольжич провели переговори для об’єднання зусилля в боротьбі з більшовизмом. 

З різних причин їм не вдалося втілити в життя свій намір. Але цей урок особливо актуальний сьогодні, коли Україна  перейшла до реального захисту нації, її честі й гідності у війні з московською імперією.

Генерал Шухевич – творив бойовий дух нашої Нації. Його життя і боротьба – яскравий приклад того, що поневолена нація має право і обов’язок із зброєю в руках виборювати свою незалежність і державність. Він, як ніхто інший, розумів: власну державу не можна випросити у ворогів, не вистачає навіть молитов; за власну державу треба боротися, при цьому – силою зброї.

" Праведники народів світу "

Звання " Праведники народів світу "використовується державою Ізраїль для відзначення неєвреїв, які ризикували своїм життям під час ГОЛОКОСТУ, щоб врятувати життя євреям від знищення нацистами.

Церемонія з надання звання Праведника народів світу в Україні вперше відбулася у вересні 1991 року. За кількістю таких осіб Україна посідає четверте місце серед світових держав після Польщі, Нідерландів і Франції. За найсвіжішими даними від 1 січня 2020 року, 2659 громадян України удостоєні звання «Праведника народів світу».

У 1976 році Олена Вітер стала першою українкою, яку визнали «Праведником народів світу» за порятунок єврейських дітей під час Голокосту. Вона відома як ігуменя Йосифа, чиє ім'я поруч зі словом "Україна" першим з'явилося в Саду праведників, прожила довге, сповнене драматичних перипетій життя, варте втілення в романі чи художньому фільмі.

Насправді рятівників євреїв (це більш широке поняття) незрівнянно більше, ніж Праведників народів світу. І велика кількість подвигів залишається невідомою для громадськості.

Найвідоміші українці, які рятували євреїв в часи Голокосту, – священник УГКЦ Еміліан Ковч і митрополит Андрей Шептицький, якого і досі не визнали Праведником народів світу.
  

Пропонуємо завітати до нашої бібліотеки і прочитати книгу Томаса Кініллі  " Список Шиндлера" про німецького бізнесмена, Оскара Шиндлера, який врятував більше 1200 євреєв, влаштовуючи їх на свої заводи в Польщі і Чехословаччині.

З Днем Матері

З давніх часів матір в Україні символізує берегиню роду, цінностей, традицій та звичаїв, які вона передає своїм дітям, хранительку родинного тепла і затишку, гармонії та любові у наших домівках.   

 А для кожного українця мама уособлює в собі три найдорожчі образи: Матір Божу, рідну мамусю та неньку Україну.

 

З Днем Матері! Від душі бажаю щастя, миру, достатку, натхнення, терпіння, здоров'я та любові. Нехай милі діти завжди будуть гордістю, радістю, світлом удачі для кожної мами.

День Пам’яті і примирення українського народу над нацизмом

У День пам’яті та перемоги над нацизмом, важливо пам’ятати одне – український народ заплатив високу ціну за перемогу над гітлерівською Німеччиною. Шість довгих років палахкотіла Друга світова війна, яка двічі пролетіла вогняним птахом по всій Україні, опалила кожну сім’ю і кожне людське життя.

Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю історію людства війні 1939-1945 років.

Вже багато років науковці розходяться у питанні втрат Україні у Другій світовій війні. Якщо спробувати підсумувати усі озвучені дані, то вийде, людські втрати становлять близько 9 мільйонів осіб. З них: понад 5 мільйонів цивільних; 3-4 мільйони військовослужбовців. За час війни до лав радянської армії було призвано близько 7 мільйонів українців. Половина з тих, хто повернулися з фронту були інвалідами. Понад 100 тисяч українців виборювали незалежність у лавах Української повстанської армії.

Загальний збиток України за підсумками Другої світової війни оцінюють у 45% від збитку радянського союзу. Загинув кожний п’ятий українець, на руїни перетворилися 720 українських міст і містечок, 28 тисяч сіл, з яких 250 було спалено вщент, знищено тисячі промислових підприємств та осель.

Близько 250 тисяч етнічних українців під час Другої світової війни воювали у лавах збройних сил Польщі, США, Канади та Франції.

Для всіх нас, українців важливо пам'ятати ту війну, особливо зараз, адже – це перемога над страшним злом нацизму, нагадування про катастрофу, а не про тріумф одних народів над іншими, переможців над переможеними.

Воля Божа нам з небес: Христос Воскрес!

    Великдень - свято спасіння,надії, відродження і сміливості. Ісус помирав в муках, але не боявся, бо знав, що через ці муки прийде довгоочікуване переродження.

Ніби дві тисячі років назад ми сьогодні на власні очі бачимо, як виглядає розп'яття. Як страждає і які втрати несе наша Україна.

                                                                                                                                                                      

   У цей величний день ми покладаємо глибоку надію на Бога у перемозі добра над злом, молимо Всевишнього про мир і злагоду, хай охороняє кожного захисника і захисницю.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Традиції, обряди та прикмети наших предків.

Чистий четвер – це день, з якого починаються головні події останнього тижня перед Великоднем.

В історичній парадигмі, ймовірно, в цей день відбулася Тайна вечеря Ісуса з його учнями і зрада Юди Іскаріота.

Цей день у християн скорботний та сумний, бо на вечірньому  богослужінні  молитовно згадують розп’яття Ісуса на хресті і його смерть.

У наших предків існували численні народні прикмети і обряди, а також в цей день традиційно починали пекли паски.Розпочинати замішування паски треба було чистим, одягнутим у нове, з молитвою і світлими помислами. Господиня спроваджувала усіх з хати, замикала двері, щоб не було протягів, а малим дітям наказувала сидіти дуже тихо.

Під час замішування тіста могли додавати свячену воду. Вже готову паску хрестили, як і саму піч перед саджанням туди хліба.

Піч на випікання паски розпалювали торішньою свяченою вербою та полінами, які відкладав господар кожного четверга великого посту.

Свічка, з якою стояли на четверговій службі, називалася "страсною", подекуди як і стрітенська "громницею". Її слід було запалювати під час грози чи бурі та в інших складних чи небезпечних життєвих ситуаціях. Громницю запалювали, якщо людина тяжко помирала – аби свічка полегшила відхід і клали у домовину покійнику, щоб освітила йому шлях.

Ще один давній звичай на Страсний тиждень – страсна вечеря. Люди приходили зі служби і пізно ввечері накривали на стіл, подібно, як це робили на Багатий вечір.

Піст у Страсний тиждень люди намагалися дотримувати особливо ревно і до Великодня намагалися зовсім утримуватися від їжі.

На щиті до рідного дому

                                                                                  

Горе знову прийшло у Сокальську громаду. На щиті до рідного дому повертається наш Герой і односельчанин, Ярослав Богданович Процайло.

Сумну звістку отримали з фронту - 09 червня 2023 року, що під час артилерійського обстрілу позицій в районі населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області, зник безвісти стрілець - помічник гранатометника військової частини А4447 Ярослав Богданович ПРОЦАЙЛО, 1985 р.н., житель смт. Жвирка.

15 квітня 2024 року, тіло Героя вдалося ідентифікувати.
Сьогодні, 1 травня, о 15 годині зустрічаємо тіло Ярослава Процайла у Сокалі біля храму святого апостола Петра і Павла, далі траурний кортеж попрямує до храму Святого Духа в смт. Жвирка і до рідного дому нашого Захисника на вул. Шухевича.

Висловлюємо щирі співчуття матері Героя, брату та усій родині.
Поховають Ярослава Процайла на Алеї Слави 2.05. на Жвирківському кладовищі. Вічна пам'ять Герою!