"Незалежність - мрія споконвічна"

Це свято завжди проходило з особливим розмахом - влаштовувалися військові паради, святкові концерти та фестивалі. Українці - від малого до великого - традиційно одягали на День Незалежності вишиванки або в'язали до одягу стрічки в національних синьо-жовтих кольорах.

У 2023 році Україна відзначає 32-й рік незалежності в умовах повномасштабної війни. За час війни весь світ побачив хоробрість і самовідданість нашого народу.

Але цей факт не заважає нам, як і торік, вдягнути вишиванки, виконати гімн і разом помолитися про якнайшвидше настання миру в рідній країні.

Українці, з Днем Незалежності всіх нас! Віримо в нашу перемогу, в наших воїнів, в силу нашого духу! Нехай наша батьківщина цвіте і розвивається. Ми українці - і пишаємося цим!

"Кіт та книжка — гарний тандем". (Всесвітній день кішок)

Всесвітній день котів — неофіційне міжнародне свято на честь котів. Відзначається 8 серпня. Цього дня котам дякують за їх заслуги, виказують своє шанування і любов.

День кота - це добре і миле свято, присвячене найпопулярнішим домашнім тваринам у світі та їхнім власникам. Коти роблять наше життя радіснішим і веселішим, і навіть їхні витівки розчулюють господарів, а не дратують їх. 

В цю дату можна привітати знайомих власників кішок. А якщо у вас є кіт, то найкращий спосіб відзначити цю дату - дати вусатому другу частування чи нову іграшку.

З нагоди Всесвітнього дня кішок наша бібліотека пропонує серію цікавих книжок:

Оксана Думанська. "Собаче життя кота Хитруна".
Знайомтесь ближче з котом Хитруном та за горнятком запашного гарячого чаю дізнайтесь про його нелегку собачу долю.
Кіт Хитрун - головний герой книги чудової львівської письменниці Оксани Думанської "Собаче життя кота Хитруна".

Катерина Булах. "День кота"

Дві подруги, Настя й Кароліна, у перший день літніх канікул перетворюються на кішок і мандрують знайомими околицями, аж поки не настає вечір, і їм час знову ставати людьми. Але Кароліна зникає, і знайти її допоможуть лише нові знайомі — бо з людьми тепер не поговориш...
За фантастичним сюжетом дебютної повісті Катерини Булах, відзначеної другою премією конкурсу «Золотий лелека», прозирає природне бажання людини подивитися на себе збоку. І враження від цього захоплюючого перетворення залишаються дуже цікаві й напрочуд показові. Тут направду є над чим задуматися — передовсім над самим собою!

Едіт Несбіт. "Принцеса і кішка"

Добрі й іронічні казки Едіт Несбіт написані в кращих традиціях англійської дитячої літератури. Чудеса тут перемішані зі звичними і добре знайомими речами. Дракони, чарівні книги, злі чаклунки, єдинороги, гиппогрифе - існують поруч з парламентом, футбольною командою, поліцією і поштою.  років.

Анатолій Птіцин. "Ниточка і Ложкін"

У Наталочки-Ниточки ранок почався надто вже дивно. Це відчув навіть кіт Коржик, якому щастить неймовірно, адже щонеділі він снідає по сім разів! А капосне дзеркало тут-таки вередувати почало! Ниточка взула дивні жовті черевички та й пішла собі.
Проте зовсім не до школи. Іти їй довелося весь час ліворуч, бо встала вона з лівої ноги, а цього правила в жодному разі не можна порушувати. Аж тут раптом звідкілясь узявся дивний хлопчик Ложкін, який знає напевне, що на зворотному боці Місяця така нудьга! Читайте дотепну історію про Ниточку та Ложкіна, про дива та дружбу. 

Павло Кущ. "Котовасія"

Що потрібно для найкращого відпочинку під час канікул? Відповідь на це питання знає кожен школяр, і вона надзвичайно проста: для щонайкращого відпочинку потрібно літо, сонце, річка і... повна відсутність контролю з боку дорослих! Якщо ти залишаєшся сам удома, то пригоди чекають на тебе просто за порогом - або під обкладинкою цієї книжки!

По

"Коли сторінки оживають" (бібліокінозал)

У бібліотечному кінозалі користувачі мали можливість переглянути мультсеріал українського виробництва, в якому героями мультиків є добре відомі персонажі української народної казки про пригоди Котигорошка та його друзів – Вернидуба, Крутивуса, Вернигора. Головні герої, як і в казці, потрапляють у веселі та небезпечні пригоди.

А відтак, після перегляду була нагода поділитися враженнями і обговорити чим фільм відрізняється від книжки.

Тарас Кінько "Земля планета спраги" (відео-презентація книги)

Україна віднесена до держав з обмеженими водними запасами. За запасами води на одного жителя Україна посідає одне з найостанніших місць Європи і передостаннє серед країн СНД.

"Читацька посмішка влітку, або медіа центр на канікулах" (книжковий кадр)

  Літо-літечко! Це час, коли можна вдосталь відпочити, подивитися улюблені фільми та телепрограми, поспілкуватися з друзями та "посидіти досхочу" в комп'ютері. Але справжні читачі бібліотеки не забувають і про книгу. Кожна книга - це окремий світ зі своїми правилами.

Ой на Івана, ой на Купала… (фольклорна мандрівка)

 Свято Івана Купала – народне, красиве, романтичне дійство, яке неодмінно  відбувається «на природі». Назва свята походить від імені християнського святогоІвана Хрестителя.

Молодь ретельно готувалася до свята: збирали дрова для вогнища, ставили обрядове дерево (часто це була верба), яке наряджали вінками й кольоровими стрічками.

Святкування розпочиналося в заздалегідь домовлених місцях, переважно біля річок. Дівчата плели вінки з польових квітів і перед заходом сонця збиралися на вигонах біля річок.

Молодь дружно стрибала через багаття, проходячи очищення вогнем. Вважалося, що коли дівчина і хлопець, узявшись за руки, стрибають у парі і їх руки залишаються з'єднаними, то вони, побравшись, все життя проживуть разом. 

    У надвечір′я дівчата гадали на свого судженого, пускаючи на воду сплетені вінки, а хлопці мали їх дістати, адже з давніх - давен вінок – це символ щастя і одруження.

Прикмети на Івана Купала 

• Якщо в купальський день перелізти через дванадцять городів, збудуться бажання;
• Якщо в день Івана Купала сильна роса, буде багатий врожай огірків;
• Якщо в ніч на Івана Купала в небі багато зірок, буде багато грибів;
• Якщо піде дощ, через 5 днів встановиться спекотна і суха погода, і буде вона залишатися такою до кінця літа;
• Якщо на Івана Купала вмитися ранковою росою, від прищів і вугрів на обличчі й тілі й сліду не залишиться!
• Якщо побачите змію (або вужа) - біжіть геть, інакше неприємностей не уникнути!

Запрошуємо

переглянути тематичну виставку і бажаємо знайти завітну квітку папороті в купальську ніч.

"Конституція - основа всіх основ" (відео - вікторина)

  Бути українцем – отже, боротися за свободу. Бути українцем – це стояти щитом на захисті демократичного світу. Бути українцем – це поважати права та дотримуватися зобов'язань. Зараз ми виконуємо найголовніший обов'язок, визначений Конституцією. Ми всією нацією стали на захист рідної землі. Щиро вірю, що наступний День Конституції ми зустрінемо під мирним небом, у теплому колі рідних та друзів.

Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України та підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію - Основний Закон України.

" Духи легенд" (бібліокінозал)

   У віруваннях праукраїнців світ не мав чіткого поділу на видимий, природний, та невидимий, позаприродний. Люди поклонялися богам, намагаючись здобути їхню прихильність, і водночас спілкувалася з істотами нижчого порядку. Наші давні предки вшановували дерева і трави, джерела та ріки, гори і степи, ліси та поля, населяли їх химерними чарівними істотами, яких називали духами.

   І сьогодні в нашій бібліотеці було весело та гамірно бо до нас на гостини і на перегляд мультфільмів завітали вихованці дитячого садка «Сонечко» з середньої групи " Перлинка" в супроводі вихователя Олекси Олександри і її помічниці Бурчин Людмили.

    Малюки були в захваті від перегляду Казкової колискової / "Повітруля", "Домовик", "Чугайстер" ,"Чортик Чур", "Мавка" @savkonazar це пісні та мультики для дітей - які заворожили їх вже з перших хвилин перегляду.

   Доповнили ми перегляди мультиків проведенням вікторини «Відгадай, хто я?»   і  читанням українських легенд.

"Сонячний настрій дитинства" (природотерапія)

Любов до книги не зʼявляється на порожньому місці. Дитині потрібно читати вголос, разом розглядати ілюстрації, дитина має бачити, що її рідні читають самостійно, обговорюють книги, знаходять у них відповіді на запитання.

Роздумуючи над тим, як можна ще урізноманітнити читання дітям – і темами, і авторами – неважко дійти висновку, що невиправдано мало пишуть та радять, де читати дітям.

Отже радимо читати на траві, на лавці в парку чи на пеньочку в лісі,адже це і корисно і приємно.

А зацікавити нашу малечу можна завітавши до нашої бібліотеки і серія книжок-картинок допоможе вам у цьому. В кожній книжечці містяться чудові ілюстровані картинки з віршиками і описом. що легко запам'ятовується.

Іван Миколайчук - душа українського кіно ( біографічна подорож)

10 фактів з життя Івана Миколайчука

15 червня 1941 року у селі Чорториї Кіцманського району Чернівецької області в сім’ї прохідника-залізничника народився Іван Миколайчук, видатний український кіноактор, сценарист, режисер та письменник, лауреат Шевченківської премії 1988 року (посмертно).

1. Першу свою роль Іван зіграв у 12 років. І була це роль старого Івана, батька Софії у виставі "Безталанна" за п’єсою Михайла Старицького. У селі існувала своя театральна трупа, яка майже щомісяця ставила спектаклі, але чоловіки навідріз відмовилися грати старого немічного солдата. Вистава витримала 36 показів протягом трьох років.

2. Іван Миколайчук був не лише актором та режисером, але й сценаристом та автором музичного оформлення багатьох своїх фільмів. А перший кіносценарiй – "Живий хрест у мертвій діброві", в основі якого лежала достовірна історія про сільських Ромео і Джульєтту, він написав у 17 років.

3. Крім акторської, в Івана Миколайчука була і музична освіта: він у 1957 році закінчив Чернівецьке музичне училище за спеціальністю "хормейстер художньої самодіяльності". Гарно співав, добре грав на інструментах: сопілці, роялі, цимбалах, скрипці, баяні, трубі, арфі.

4. Зі своєю дружиною, Марією Карп’юк Іван познайомився в 1958 році під час навчався в театрі-студії при Чернівецькому українському музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської. Це було кохання з першого погляду. Через чотири роки вони побралися – для цього Марія навіть відмовилася від гастролей до Бєлграда, куди мала їхати з хором Вірьовки.

5. Коли Іван вступив до Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого, Марічка подарувала йому дві книжки – "Тіні забутих предків" Коцюбинського та "Художник" Шевченка. На другому курсі Івана запросили одразу на дві головні ролі: Івана Палійчука в "Тінях забутих предків" та Тараса Шевченка у фільмі "Сон".

6. "Тіні забутих предків" увійшли до Книги рекордів Гіннесса, здобувши 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них – 24 Гран-прі) у 21 країні, рахуючи Італію, Грецію, Аргентину. Гарвардський університет вніс стрічку до списку обов'язкових для перегляду студентам, які претендують на вищий ступінь у кінознавстві. У Радянському Союзі ж фільм на довгі роки ліг на поличку. Як і "Пропала грамота" Бориса Івченка, "Білий плах із чорною ознакою" Юрія Іллєнка та інші українські фільми, визнані "надто націоналістичними".

7. У фільмі "Білий плах із чорною ознакою", у якому Іван Миколайчук з Юрієм Іллєнком був співавтором сценарію, він виписав для себе роль одного з братів-дзвонарів – упівця Ореста. Однак худрада заборонила йому зніматися в цій ролі, бо, мовляв, такий привабливий типаж не може грати роль "бандита". В результаті, Ореста зіграв Богдан Ступка, а Миколайчук – іншого брата, Петра. Стрічка здобула Золотий приз Московського міжнародного кінофестивалю 1971 року.

8. Іван Миколайчук був надзвичайно щедрою людиною. Він мріяв накрити стіл від Чернівців до Чорториї і пригостити напоями та стравами всіх. Одного разу Миколайчук на останні гроші полетів до Чернівців, по дорозі купив столітрову бочку пива і привіз до Чорториї пригостити все село. Іншим разом він запросив до ресторану в Гідропарку на свій день народження усіх, хто зібрався послухати українські пісні, які співали гості свята.

9. На творчому рахунку Івана Миколайчука – 34 кіноролі, дев’ять написаних сценаріїв, дві режисерські роботи. Ще більше лишилося в планах, оскільки довгий час йому просто не давали зніматися чи знімати. У 1979-му йому дивом вдалося отримати дозвіл на зйомку фільму "Вавилон ХХ" за романом Василя Земляка "Лебедина зграя", де Миколайчук став і режисером, і автором сценарію, і музичним оформлювачем, і зіграв одну з головних ролей.

10. Ще в юності циганка наворожила Івану Миколайчуку, що він проживе лише 25 років. Актор помер від раку шлунка 3 серпня 1987 року – через чотири дні після срібного весілля з Марічкою. Похований на Байковому кладовищі.

Іван Миколайчук вважається одним з найвидатніших акторів за всю історію кінематографа в Україні. Саме він для українців став образом людини, яка протягом тривалого часу пробуджувала національний дух.                                    

Дивіться і читайте українське.