«Бібліотека просто неба»(опен-ейр)

"Бібліотека просто неба: читаємо, відпочиваємо, надихаємося." ☀️🌿
Книга чудово почувається не лише на бібліотечній полиці, а й під відкритим небом. І це чудова нагода поєднати літній відпочинок із читанням, відкрити для себе нових авторів і просто насолодитися гарною книгою на свіжому повітрі.Читання під відкритим небом — це коли книги оживають у міських парках чи сільських скверах, а слова лунають під шум вітру та спів пташок. Візьміть плед, термос із кавою та улюблену паперову чи електронну книгу й відвідайте найближчий зелений сквер. Природа створює ідеальну атмосферу для відпочинку. Нехай кожна прочитана сторінка подарує нові враження, натхнення та гарний настрій.
📖 Читаймо разом – просто неба! 🌳💚📚

А ще можна залишити прочитані вами книги в парках, на лавочках чи в спеціальних вуличних полицях, щоб інші люди могли їх знайти. Взяти іншу книгу з такої полиці ви теж можете абсолютно безкоштовно(Буккросинг)

" Іван Крип’якевич – літописець української історії"

 

25 червня виповнюється 140 років від дня народження видатного українського історика, легендарного академіка, науковця, педагога та громадського діяча – Іван Крип’якевич. Його ім’я назавжди вписане в історію української науки як дослідника, який присвятив своє життя вивченню минулого рідного народу і сьогодні ми з гордістю про нього згадуємо.

Народившись у Львові, Іван Крип’якевич ще змалку захопився історією України. Він став автором численних наукових праць з історії українського козацтва, Галичини, української культури та державотворення. Особливе місце у його творчому доробку посідають дослідження присвячені козацькій добі та постаті гетьмана Богдана Хмельницького.

Учений був не лише талановитим дослідником, а й активним організатором наукового життя. Він працював професором Львівського університету, був академіком АН УРСР та очолював наукові установи, що зробили вагомий внесок у розвиток української історичної науки. Наукова спадщина і сьогодні залишається важливим джерелом знань для істориків,студентів і всіх хто цікавиться минулим України, а його праці допомагають краще зрозуміти історію нашого народу та зберігати національну пам'ять.

📚Запрошуємо до бібліотеки ознайомитися з книгами та дослідженнями Івана Крип’якевича, які відкривають захопливі сторінки української історії.

Гортайте сторінки його книг, надихайтеся життєвим шляхом цього великого вченого та відкривайте для себе історію, яка справді випередила свій час!

Свято Івана Купала — магія українських традицій (етномандри)

 Івана Купала — одне з найпоетичніших і найзагадковіших народних свят, у якому переплелися давні звичаї, віра в силу природи та краса української культури. У ніч на Купала здавна плели вінки, водили хороводи, співали пісень і запалювали вогнища, що символізували очищення та єднання з природою.

Івана Купала — одне з найзагадковіших і найкрасивіших народних свят України. У ніч із 23 на 24 червня (за старим стилем — із 6 на 7 липня) наші предки відзначали свято Івана Купала — час, коли природа нібито відкриває свої таємниці, а вода, вогонь і трави набувають особливої сили.
З давніх-давен люди вірили, що саме в купальську ніч можна очиститися від усього поганого, знайти щастя та привернути добру долю. Молодь стрибала через багаття, вважаючи, що вогонь спалює негаразди та дарує здоров'я. Дівчата плели вінки з польових квітів і пускали їх на воду, намагаючись дізнатися свою долю. А найромантичнішою легендою свята були пошуки цвіту папороті — чарівної квітки, яка нібито розквітає лише раз на рік і приносить тому, хто її знайде, удачу та багатство.

Ще однією важливою традицією був збір лікарських трав. Люди вірили, що саме в купальську ніч вони мають найбільшу цілющу силу.

 Сьогодні Івана Купала залишається символом єднання з природою, краси українських традицій, молодості, кохання та віри в дива.

Нехай це стародавнє свято подарує вам гарний настрій, душевний спокій і світлі надії на майбутнє.

Це свято нагадує нам про багатство народних традицій, красу рідної землі та важливість збереження культурної спадщини. 

Нехай купальська ніч подарує всім мир, добробут, натхнення та світлі надії!

Віру наших предків, знищували вороги нашого народу, тому до нас дійшла не зовсім правильна назва цього свята – Купала. Насправді, не було і немає такого бога як - Купала чи Купайло. Язичницто знищували століттями і до нас дійшли тільки залишки віри наших предків, так сталося і з назвою цього свята. Наші предки в день літнього сонцестояння святкували свято в честь бога Ярила та його дружини Купави. Наш народ, вже забув ким був бог Ярило, тим більше народ забувся про ім’я його дружини. Ось і виходить, що до нас дійшла лише частина назви свята наших предків - Купала, але і та не правильна тому , що дружина Ярила - Купава, а не Купала. В нашому календарі, який ми відновили це свято називається Купалля, бо в деяких селах саме так називали це свято і це буде більш правильніше ніж називати свято - Купала.

Головна магія відбувалося в ніч на Купалля. Це час, коли природа перебуває на піку своєї сили, а межа між нашим і потойбічним світами стає зовсім тонкою. На пагорбах та берегах річок розпалювали великі багаття, причому вогонь добували по-старому — тертям. Стрибки через вогонь були не просто забавою, а справжнім ритуалом очищення. Люди вірили, що так згорають усі хвороби. А якщо закохана пара перестрибувала багаття, не рознімаючи рук, це означало, що скоро бути весіллю. У вогні також спалювали старий одяг хворих дітей, щоб прогнати недуги, і навіть проводили крізь дим худобу, аби захистити її від мору. Вода цієї ночі вважалася цілющою. Усі масово йшли купатися, бо вірили. Навіть ранкова роса мала особливе значення — нею вмивалися, щоб бути здоровими та гарними. Трави, зібрані в цю ніч, мали надзвичайну дію. Їх сушили та зберігали як ліки або обереги для дому. Найвідоміша легенда розповідає про квітку папороті, яка розпускається лише на мить. Той, кому пощастить її знайти, нібито зможе знаходити скарби, розуміти мову тварин і отримає магічну силу. Дівчата ж пускали на воду вінки, щоб дізнатися свою долю. Якщо вінок плив далеко — це був знак щастя або швидкого заміжжя. Якщо ж віночок тонув, це вважали не бідою, а просто попередженням.

Щоб глибше зануритися в історію українського народу та дізнатися більше про свято, традиції та обряди українського народу, магію купальської ночі з її чарами та несподіваними перетвореннями, народними повір’ями про силу папороті, зірваної у ніч на Івана Купала - запрошуємо відвідати нашу бібліотеку. Вітаємо вас з цим магічним святом.

«Батько — опора, сила і натхнення» ❤️

 Бути батьком — це не просто про обов'язок. Це про вміння бути непохитною скелею, коли навколо шторм, і водночас — найнадійнішою гаванню, де завжди затишно й безпечно.

  Батьківська любов особлива.                                                                                                    Вона не завжди голосна, але завжди відчутна:

 у міцних обіймах, які захищають від усіх негараздів;

 у мудрих порадах, що стають життєвими орієнтирами;

 у тихій гордості за кожні, навіть найменші, наші успіхи.

  Сьогодні, у День батька, ми дякуємо всім татам за їхню безмежну підтримку, терпіння та силу. Особлива шана й молитви тим батькам, які сьогодні захищають мирне майбутнє своїх дітей на передовій.                              

Ви — наші справжні супергерої!

Зі святом, дорогі татусі! Нехай ваше здоров’я буде міцним, серце — спокійним, а кожен день приносить привід для гордості за своїх дітей

🎬 Бібліотечний мульткінозал "Пригоди Котигорошка та його друзів"

 

Бібліотечний мульткінозал "Пригоди Котигорошка та його друзів"
У бібліотеці відбувся захопливий мульткінозал, присвячений українським народним казкам. Юні глядачі поринули у чарівний світ добра, мудрості та пригод, переглянувши мультфільми за мотивами улюблених казкових історій.
Після перегляду діти ділилися враженнями, згадували казкових героїв, відповідали на запитання вікторини та обговорювали повчальний зміст казок. 

Дякую вихователям середньої групи дошкільної освіти с. Жвирка " Сонечко" "Веселка" Бондурівській Олі і Левицькій Сніжані за нашу зустріч, яка допомагає не лише цікаво провести час, а й знайомить наших майбутніх читачів з багатою культурною спадщиною українського народу

Казка навчає мріяти, дружити, бути чесними та сміливими. Тож запрошуємо всіх до бібліотеки за новими книжковими та казковими відкриттями!