"Авторка легендарної серії книг про Гаррі Поттера"(літературний портрет)

Сьогодні святкує свій 61-й день народження Джоан Ролінґ — одна з найвідоміших письменниць сучасності і авторка феноменальної серії романів про Гаррі Поттера. Символічно, що сьогодні день народження і в самого Гаррі Поттера: за сюжетом книжок він народився 31 липня 1980 року, тож нині йому виповнюється 46 років.

Джоан Ролінґ завжди мріяла стати письменницею. У дитинстві вона росла серед книжок і, за її словами, буквально «жила ними». У шість років вона написала свою першу історію — про кролика на ім’я Кролик.

За словами Джоан, у 1990 році, коли вона їхала потягом, який затримали дорогою з Манчестера до лондонського вокзалу Кінґс-Крос, їй раптом спала на думку історія про Гаррі Поттера. Письменниця вже тоді знала, що це буде серія із семи книжок.

26 червня 1997 року у видавництві Bloomsbury вийшла друком перша книжка Джоан Ролінґ — «Гаррі Поттер і філософський камінь». Відтоді книжки серії про Гаррі Поттера перекладено 85 мовами, а у світі продано понад 600 мільйонів примірників. Студія Warner Bros. Pictures екранізувала всі сім книжок у восьми фільмах, а вже цього Різдва відбудеться прем’єра першого сезону нового серіалу про Гаррі Поттера від HBO.

Джоан Ролінґ стала однією з перших світових знаменитостей, які публічно висловили підтримку Україні. Через свою благодійну організацію Lumos вона організувала збір коштів для українських дітей, які постраждали від війни, і особисто пожертвувала 1 мільйон фунтів стерлінгів.

🎁Усі сім книжок про Гаррі Поттера у блискучому перекладі Віктора Морозова можна читати у вільному доступі. Це стало можливим завдяки співпраці «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» з Pottermore Publishing. Безмежна вдячність неймовірній Джоан Ролінґ за цю магію!

Найкращий спосіб відсвяткувати день народження Джоан Ролінґ і Гаррі Поттера — це знову поринути у чарівний світ Гоґвортсу. З цієї нагоди на всі книги про Гаррі Поттера діє 20% знижка.

Уже майже три десятиліття серія про Гаррі Поттера надихає й закохує в читання, адже справжня магія не підвладна часу!

 

 Окрім "поттеріани", Джоан пише детективи під псевдонімом Роберт Ґалбрейт, активно займається благодійністю та підтримує молодих письменників.

Її твори доводять: магія існує — у словах, у дружбі, у вірі в себе.
                                           З Днем народження, Джоан Ролінґ!   

  Запрошуємо до читання.

Топ книг про справжню дружбу

30 липня — Міжнародний день дружби
Дружба — це безцінний дар, який робить наше життя світлішим і добрішим. Саме друзі підтримують у складні хвилини, щиро радіють нашим успіхам, надихають на нові звершення та дарують тепло своїх сердець.
Книга, як і справжній друг, завжди поруч. Вона втішає, навчає, відкриває нові світи та допомагає знайти відповіді на найважливіші запитання. Недаремно кажуть: «Книга — найкращий друг людини».
У цей день бажаємо кожному знайти людей, поруч із якими буде затишно, легко й радісно. Бережіть своїх друзів, цінуйте щирість, довіру та підтримку, адже саме дружба робить світ добрішим.
Завітайте до бібліотеки, відкрийте нову книгу та поділіться гарним настроєм із друзями!
З Міжнародним днем дружби! Нехай у вашому житті завжди буде місце для щирих посмішок, добрих зустрічей і справжньої дружби!

Так, справжня дружба – велика цінність, як і вартісна книга. Я підібрала для вас 11 надихаючих книг про щиру дружбу, які не залишать  вас байдужими. жодного читача.

1. "Володар перснів" Дж. Р.Р.Толкін

Не можна описати кількома словами. Величний твір Дж. Р. Р. Толкіна має в собі щось від героїчної романтики і класичної наукової фантастики. Але таке означення все ж не передає сучасному читачеві всі особливості книги, весь спектр її значень. Почергово то комічна й домашня, то епічна, а подекуди навіть страхітлива оповідь переходить через нескінченні зміни сцен і характерів у цьому фантастичному світі, кожен елемент якого виглядає цілком реалістично. Толкін створив нову міфологію вигаданого світу – світу із власним часом і простором.

2. "Пригоди Тома Сойєра", Марк Твен

Це книга про двох хлопців, яких пов’язує справжня дружба. А ще цих героїв об’єднує щирість почуттів, чесність, відкритість усьому доброму та світлому. Складні умови життя не лякають друзів, а роблять їх сильнішими й мудрішими. Із будь-якої ситуації вони знаходять цікавий вихід і відкривають для себе щось важливе на все життя.

3. "Маленький принц", Антуан де Сент Екзюпері

«Ми завжди відповідаємо за тих, кого приручили» – ці рядки з «дитячої» казки про «недитячі» соціальні проблеми ми чули багато разів. «Маленький принц» – це оповідання про дружбу, любов і красу, які здатні розтопити стіну байдужості та лід самотності. Ця книга вчить нас бачити серцем, адже «найголовніше не побачиш очима». Чарівна історія про маленького хлопчика з чужої планети наштовхує на роздуми про старі істини та загальнолюдські цінності.

4. "Гаррі Поттер і філософський камінь" (а також усі решта частин) Дж.Роулінг)

Приклад дружби, коли протилежності одне одного доповнюють так, що годі уявити вдалішого тандему боротьби проти зла: харизматичний Гаррі, душевний Рон, рішуча Герміона — у такій компанії не страшно поборотися проти Волдеморта і без остраху називати його на ім'я.

5. "Три товариші", Еріх Марія Ремарк

    Це правдива історія про чоловічу дружбу,любов і порядність, насичена переживаннями, бажанням жити, боротися та любити. Дії роману відбуваються між Першою та Другою світовими війнами. Три шкільних, а згодом і фронтових товариші Роберт Локамп, Отто Кестер і Ґотфрід Ленц працюють в майстерні з ремонту автомобілів. Вони пройшли через жахіття війни та не можуть утекти від примар минулого. 

6. "Пригоди Шерлока Холмса" Артур Конан Дойль

Образи геніального детектива Шерлока Холмса і посередника між простими смертними і ним доктора Ватсона зазнали кардинальних інтерпретацій у фільмах і серіалах, але дружба Холмса і Ватсона лишилася такою ж міцною і безсумнівною, як і була. Вона продовжує надихати людей в усьому світі.

7.  "Тореадори з Васюківки", Всеволод Нестайко

Трилогію Нестайка я завжди любила більше ніж "Пригоди Тома Сойєра", можливо, тому що пригоди Яви і Павлуші були такі якісь близькі, ніби це я рила метро під свинарником або дресирувала  Контрибуцію до участі в тореадорських боях. Ну а що в кукурудзі можна заблукати, це взагалі не дивина)                             Діти великі вигадники і пригодошукачі.

8. "Три мушкетери", Олександр Дюма

Юний гасконець д’Артаньян покидає свій дім, щоб стати мушкетером короля Франції. В столиці він знаходить вірних друзів Атоса, Портоса та Араміса, з якими разом поринає у вир придворних інтриг і любовних пригод. Але на шляху до народної любові та національної слави в нього стоять підступний кардинал Рішел’є, хитра Міледі та віроломний Рошфор.               

9. "Серця трьох", Джек Лондон.

Останній роман знаменитого американського прозаїка-романіста Джека Лондона “Серця трьох” вражає читача своїм інтригуючим сюжетом, незвичайною динамічністю розвитку подій. Можна сказати, що перед нами перлина творчості письменника.

Це історія, яка зіткана з багатьох інтриг, любовних трикутників, швидких змін подій та постійних

переживань.

10. Паперові серця | Еліза Пурічеллі-Гуерра

Ден і Уна заприязнюються, та одного дня розуміють, що Школа має на меті стерти і їхню пам’ять про минулий стрес, а заразом і спогади про їхню дружбу і взаємну симпатію. Чи виплутаються підлітки із цієї халепи? Чи стрінуться й познайомляться наживо? А чи Школа все-таки зітре їхні спогади — і лихі, й хороші?

11."Енн із маєтку Зелені Дахи" Л.-М.Монтгомері

Метью Катберт та його сестра Маріла живуть в Ейвонлі на острові Принца Едварда в Канаді. Потребуючи допомоги на своїй фермі Зелені Дахи, вони подають заявку на усиновлення хлопчика з дитячого будинку. Однак замість нього їм помилково присилають рудоволосу, веснянкувату одинадцятирічну дівчинку на ім'я Енн Ширлі, яка одразу захоплює Метью своєю химерною вдачею та балакучістю. Однак Маріла не впевнена, чи варто залишати дівчинку. Проте весела та дуже винахідлива Енн поступово змінює безрадісне життя сором'язливого Метью та манірної Маріли, і вони починають сприймати її як дочку. Але не все в Ейвонлі так ідилічно — запальна Енн знайшла не лише родину й друзів, а і ворогів,  тож дівчинці доведеться докласти зусиль, щоб прижитися у цьому місці.

Єдиний приклад жіночої дружби, який я спромоглася згадати (ну ще, хіба, Ліззі Беннет із сестрою). Химерний світ фантазій Енн полонив і прагматичнішу Діану, але не мріями єдиними: коли сестричка Діани мало не померла, саме Енн не розгубилася і врятувала дитині життя.

Ось такий вийшов топ книг про справжню дружбу. Запрошуємо до читання.

 Завітайте до бібліотеки, відкрийте нову книгу та поділіться гарним настроєм із друзями!
 З Міжнародним днем дружби! Нехай у вашому житті завжди буде місце для щирих посмішок, добрих зустрічей і справжньої дружби!

День вшанування роковин операції «Вісла»

Сьогодні, у день роковин операції «Вісла», ми згадуємо одну з найбільш замовчуваних сторінок українсько-польської історії про яку жоден польський політик сьогодні точно не згадає. Тому нагадаємо їм, про злочини, які були скоєні їхніми попередниками в 1947 році.
Після Другої світової війни етнічні українські землі — Лемківщина, Надсяння, Холмщина та Підляшшя (історичне Закерзоння) — опинилися в кордонах Польщі. Цей кордон одноосібно накреслив Йосип Сталін за мовчазної згоди західних союзників. Передача Закерзоння польському комуністичному уряду була політичним хабарем Москви, щоб здобути лояльність до нового маріонеткового уряду у Варшаві. Мільйонне місцеве українське населення ніхто не питав. Їх позбавили права на самовизначення і прирекли на статус безправної меншини у державі, яка одразу взяла курс на побудову моноетнічної Польщі.
Щоб змусити українців «добровільно» виїхати до Радянського Союзу, у 1944–1946 роках польська влада та збройне підпілля створили для них нестерпні умови. Українців обкладали непосильними податками, грабували, позбавляли землі та медичної допомоги. Регулярні частини польської армії (Військо Польське), міліція та антикомуністичне підпілля (Армія Крайова, Батальйони Хлопські) систематично палили українські села.
Масштаби цього терору вражають, адже близько 480 тисяч українців під страхом смерті були депортовані до УРСР, а від 5 до 10 тисяч мирних жителів загинули. Історія зберегла десятки прикладів нелюдської жорстокості, які є беззаперечними воєнними злочинами:
Сагринь (березень 1944)- знищено понад 600 українців, село спалене вщент.
Павлокома (березень 1945)- підрозділ Армії Крайової розстріляв 366 українців (включно з жінками та дітьми), заганяючи їх до церкви, а потім вбиваючи на цвинтарі.
Піскоровичі (квітень 1945)- вбито понад 300 мирних мешканців, які зібралися у школі в очікуванні переселення.
Завадка Морохівська (1946)- регулярні частини польської армії атакували село тричі, вбиваючи людей штиками і сокирами, щоб не витрачати набої. Загинуло 73 українці, село було повністю знищено….
Ті 140 тисяч українців — лемків, бойків, холмщаків, — яким вдалося пережити цей терор і залишитися на рідній землі, стали мішенню навесні 1947 року. Комуністичний уряд Польщі розпочав операцію «Вісла» — масштабну етнічну чистку. Офіційною метою називали ліквідацію УПА, але фактичною була остаточна примусова асиміляція. Людей виселяли на західні та північні «Повернені землі», розпорошуючи так, щоб в одному селі було не більше 10% українських родин.
Символом цієї каральної операції став Центральний табір праці в Явожні — колишній філіал нацистського Аушвіцу, який польська влада перепрофілювала для українців. Туди без суду і слідства кидали місцеву інтелігенцію, священників та всіх запідозрених у симпатіях до підпілля.Через Явожно пройшло майже 4 тисячі українців (з них понад 800 жінок).Людей піддавали тортурам і тримали в нелюдських умовах.Понад 160 українців загинули там від катувань, хвороб та виснаження.
Це прямий доказ того, що операція базувалася на принципі колективної відповідальності та мала саме каральний характер.
Сьогоднішнє замовчування та маргіналізація операції «Вісла» в польському суспільно-політичному дискурсі є не випадковістю, а наслідком кількох глибоких історичних, політичних та економічних причин.
Насамперед ідеться про страх перед руйнуванням міфу про виключне мучеництво. Сучасна польська історична пам'ять фундаментально спирається на концепт нації-жертви, яка століттями потерпала від зовнішніх ворогів. Беззастережне визнання «Вісли» етнічною чисткою і державним злочином вимагає від суспільства прийняти надзвичайно незручну правду, що поляки здійснювали терор проти мирного населення і бути катами. Щоб уникнути цього когнітивного дисонансу, застосовується зручне виправдання. Навіть ті польські діячі та історики, які побіжно згадують про депортацію, свідомо маніпулюють фактами, називаючи її «суворою воєнною необхідністю» або прямою відплатою за Волинську трагедію. Така риторика дозволяє психологічно та політично перекласти провину за етнічну чистку на самих українців.
Крім того, такий підхід дозволяє накопичувати політичний капітал. На розпалюванні історичної травми Волині та демонізації українців політики ефективно заробляють рейтинги, успішно мобілізуючи правий та консервативний електорат. Натомість щире покаяння за концтабір у Явожні, спалені лемківські села та зламані долі сотень тисяч депортованих не принесе жодних електоральних дивідендів, а лише викличе критику.
Зрештою, існують цілком конкретні та прагматичні майнові наслідки, яких польська держава намагається уникнути. Повне юридичне та політичне визнання операції «Вісла» злочином на офіційному рівні неминуче відкриє правовий шлях до реституції — підніметься питання повернення незаконно відібраних українських земель, лісів та будинків на території Закерзоння або ж виплати масштабних фінансових компенсацій нащадкам жертв.
Ще у 1990 році Сенат Польщі засудив операцію «Вісла», але в сучасній Польщі цей дискурс згорнувся. Більше того, в 2023 році польський Інститут національної пам'яті зазначив, що операція Вісла була гуманним актом і це переселення тількі пішло українцям на користь.. Тому абсолютно не варто дивуватися всім тим речам, які зараз відбуваються у шовіністичному польському середовищі під керівництвом Навроцького.
Формула примирення «прощаємо і просимо прощення» не може працювати в один бік. З огляду на таку свідомо польську позицію, українська держава більше не має права залишатися в позиції того, хто лише виправдовується. Українському інституту національної пам’яті (УІНП) та Міністерству закордонних справ України (МЗС) необхідно набагато активніше і системніше піднімати питання операції «Вісла» та репресій на Закерзонні на міжнародній арені. Україна повинна твердо захищати власну історичну правду та офіційно вимагати від польської влади державних вибачень за ці злочини, етнічні чистки і трагедію Явожна.
UPD: для польських ботів, які розказують у коментарях, (як і російські окупанти такі самі несенітниці про депортацію кримських татар), що українців переселили в комфортні елітні місця для проживання і створили їм рай на землі.
Виключно мова фактів - якщо в міжвоєнній Польщі (Другій Речі Посполитій) етнічні меншини становили близько 30% населення (де українці були найбільшою меншиною — близько 15-16%, а це 4,5 -5,2 млн українців), то після 1947 року поляки складали вже понад 95-98% населення держави. Риторичне питання?Куди зникли майже 4 млн українців, які проживали на цих землях. Для тих хто скаже, що ви все видумали, то ось почитайте Eugeniusz Misiło, Akcja "Wisła". Dokumenty. Це збірник оригінальних наказів, звітів військових частин та урядових постанов 1947 року, які доводять, що метою операції була повна асиміляція залишків українців та очищення південного сходу Польщі. Поляки люблять казати, як Тімоті Снайдер писав про поганих вояків УПА, то ось почитайте і по свою історію автор Тімоті Снайдер, «Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569-1999». В ній Снайдер детально аналізує, як відбулася етнічна чистка та створення моноетнічної польської держави в 1944-1947 роках. Ну і вишенька на торті улюлений всіми полякми популяризатор Волинської трагедії Гжегож Мотика «Від волинської різанини до операції "Вісла"» (Grzegorz Motyka, Od rzezi wołyńskiej do akcji "Wisła". Одне з найдетальніших польських досліджень на основі розсекречених архівів польських комуністичних спецслужб де він підтверджує цю інформацію.
Ну і звичайно їхня методичка про те, що поляки нас врятували від Сталіна, який би депортував українців на Схід. Тільки їм забули розказати, що майже одразу після операції "Вісла" , в жовтні 1947 була операція "Захід", яку проводили радянські загони МДБ з метою депортації українського населення на схід, що і було зроблені і погоджено з польським комуністичним режимом.

Тому навіть не намагайтесь маніпулювати історією, бо ви в цій боротьбі програєте, адже історична правда на нашій стороні.

День вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України і усіх зaкaтoвaних або зaгиблих у пoлoнi.

28 липня - День вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були cтpaчeнi, зaкaтoвaнi або зaгинyлu у пoлoнi.
Це день, коли ми згадуємо тих, хто пройшов через найважчі випробування вiйнu й не повернувся додому. У 2025 році в Україні офіційно встановили цю пам'ятну дату, приурочивши її до роковин тpaгeдiї в Оленівці.
У ніч з 28 на 29 липня 2022 року в колонії в Оленівці стався вuбyx, унаслідок якого зaгuнyли десятки українських вiйcькoвoпoлoнeниx, серед яких були й оборонці «Азовсталі». Ця подія стала однією з найтpaгiчнiшиx сторінок сучасної історії України та болючим нагадуванням про ціну свободи.
Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю всіх Захисників і Захисниць України, добровольців і мирних людей, які були стpaчeнi, зaкaтoвaнi, або зaгuнyлu в пoлoнi. Їхні імена, їхня мужність і незламність назавжди залишаться в нашій пам’яті.
Вічна пам’ять кожному, хто віддав своє жuття за Україну. Світла пам’ять тим, кого вже немає поруч. Їхній подвиг і людська гідність назавжди залишаться частиною нашої історії.
Пам’ятаємо. Вшановуємо. Не забуваємо.

" Іван Франко людина неймовірного масштабу - справжнім інтелектуалом європейського рівня, яким може пишатися Україна"(цікаві факти)

Забудьте образ втомленого дідуся з підручника. Насправді Іван Франко був однією з найяскравіших постатей свого часу.

У 15 років перекладав Гомера та Софокла.

Володів 14 мовами на рівні перекладача.

Навчався у Львівському, Чернівецькому та Віденському університетах, де здобув ступінь доктора філософії.

Став першим українським письменником, який заробляв на життя літературною працею.

Залишив після себе близько 100 томів творів і наукових праць.

Був не лише письменником, а й поетом, драматургом, перекладачем, літературним критиком, істориком, економістом і громадським діячем.

Мав чудовий голос і музичний слух — композитор Микола Лисенко записував народні мелодії з його виконання.

Пережив кілька великих кохань, які залишили слід у його творчості, зокрема у знаменитій збірці «Зів’яле листя».

Був номінований на Нобелівську премію з літератури.

Іван Франко був людиною неймовірного масштабу — справжнім інтелектуалом європейського рівня, яким може пишатися Україна

🎶 «Гармонія - наші співочі перлини» 🎶 мистецьке дозвілля

🎶 "Гармонія" - жіночий вокальний ансамбль с. Жвирка під керівництвом Олега Федюка це наші співочі перлини. 🎶 які постійно беруть участь у місцевому культурному житті та співочих заходах громади.

Українська пісня — це безцінний скарб нашого народу, у якому живуть історія, традиції, любов до рідної землі та незламний дух. Вона єднає покоління, зігріває серця, дарує натхнення й допомагає берегти нашу культурну спадщину.

Дякую за 🎼 щирі й душевні пісні; 📖 🎤 та гарний настрій, живе спілкування й любов до української пісні 💙💛

Нехай кожна мелодія торкнеться серця, подарує світлі емоції та нагадає, що саме в пісні живе душа України. З нетерпінням чекаємо на вас у нашій бібліотеці 🇺🇦