16.05.24

"Вишиванка - твій генетичний код "(фоточелендж)


    Багато сторіч вишиванка слугувала для українців оберегом від усього зла. Українці вірять, що наділена величезною силою, вишиванка здатна творити чудеса. Науковці стверджують, що у національному вбранні народ завжди кодує свої «щастя і долю, життя і волю», як про те йдеться в обрядових народних піснях. Вже багато сторіч вишиванка несе у собі духовне багатство, мудрість та традиційний зв’язок багатьох поколінь, який не переривається віками.




Вишиті сорочки є характерними для багатьох країн світу, однак в Україні вони стали символом національної ідентичності.Головний атрибут Дня вишиванки - це вишивана сорочка, яка вважається символом ідентифікації українського народу. Вишиванка для українців є справжньою національною святинею, яка символізує красу, міць, щасливу ​​долю та родинну пам’ять. Попри свою багатовікову історію вишиванка – це модно та дуже стильно. Немає більше національного одягу, який би так добре вписувався в сучасність, як українська вишиванка.

Долучитися до святкування Дня вишиванки легко – достатньо лише прийти на роботу чи навчання у вишитій сорочці.

15.05.24

Важливий урок історії написаний своєю кров'ю.

 


Страшне колесо історії крутиться навпаки і знову повертає нас у ті страшні часи, коли 15 травня 1944 року - Р. Шухевич і О. Ольжич провели переговори для об’єднання зусилля в боротьбі з більшовизмом. 

З різних причин їм не вдалося втілити в життя свій намір. Але цей урок особливо актуальний сьогодні, коли Україна  перейшла до реального захисту нації, її честі й гідності у війні з московською імперією.

Генерал Шухевич – творив бойовий дух нашої Нації. Його життя і боротьба – яскравий приклад того, що поневолена нація має право і обов’язок із зброєю в руках виборювати свою незалежність і державність. Він, як ніхто інший, розумів: власну державу не можна випросити у ворогів, не вистачає навіть молитов; за власну державу треба боротися, при цьому – силою зброї.

14.05.24

" Праведники народів світу "

Звання " Праведники народів світу "використовується державою Ізраїль для відзначення неєвреїв, які ризикували своїм життям під час ГОЛОКОСТУ, щоб врятувати життя євреям від знищення нацистами.


Церемонія з надання звання Праведника народів світу в Україні вперше відбулася у вересні 1991 року. За кількістю таких осіб Україна посідає четверте місце серед світових держав після Польщі, Нідерландів і Франції. За найсвіжішими даними від 1 січня 2020 року, 2659 громадян України удостоєні звання «Праведника народів світу».

У 1976 році Олена Вітер стала першою українкою, яку визнали «Праведником народів світу» за порятунок єврейських дітей під час Голокосту. Вона відома як ігуменя Йосифа, чиє ім'я поруч зі словом "Україна" першим з'явилося в Саду праведників, прожила довге, сповнене драматичних перипетій життя, варте втілення в романі чи художньому фільмі.

Насправді рятівників євреїв (це більш широке поняття) незрівнянно більше, ніж Праведників народів світу. І велика кількість подвигів залишається невідомою для громадськості.

Найвідоміші українці, які рятували євреїв в часи Голокосту, – священник УГКЦ Еміліан Ковч і митрополит Андрей Шептицький, якого і досі не визнали Праведником народів світу.
  

Пропонуємо завітати до нашої бібліотеки і прочитати книгу Томаса Кініллі  " Список Шиндлера" про німецького бізнесмена, Оскара Шиндлера, який врятував більше 1200 євреєв, влаштовуючи їх на свої заводи в Польщі і Чехословаччині.

11.05.24

З Днем Матері

З давніх часів матір в Україні символізує берегиню роду, цінностей, традицій та звичаїв, які вона передає своїм дітям, хранительку родинного тепла і затишку, гармонії та любові у наших домівках.   


 А для кожного українця мама уособлює в собі три найдорожчі образи: Матір Божу, рідну мамусю та неньку Україну.

 

З Днем Матері! Від душі бажаю щастя, миру, достатку, натхнення, терпіння, здоров'я та любові. Нехай милі діти завжди будуть гордістю, радістю, світлом удачі для кожної мами.

08.05.24

День Пам’яті і примирення українського народу над нацизмом

У День пам’яті та перемоги над нацизмом, важливо пам’ятати одне – український народ заплатив високу ціну за перемогу над гітлерівською Німеччиною. Шість довгих років палахкотіла Друга світова війна, яка двічі пролетіла вогняним птахом по всій Україні, опалила кожну сім’ю і кожне людське життя.


Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю історію людства війні 1939-1945 років.

Вже багато років науковці розходяться у питанні втрат Україні у Другій світовій війні. Якщо спробувати підсумувати усі озвучені дані, то вийде, людські втрати становлять близько 9 мільйонів осіб. З них: понад 5 мільйонів цивільних; 3-4 мільйони військовослужбовців. За час війни до лав радянської армії було призвано близько 7 мільйонів українців. Половина з тих, хто повернулися з фронту були інвалідами. Понад 100 тисяч українців виборювали незалежність у лавах Української повстанської армії.

Загальний збиток України за підсумками Другої світової війни оцінюють у 45% від збитку радянського союзу. Загинув кожний п’ятий українець, на руїни перетворилися 720 українських міст і містечок, 28 тисяч сіл, з яких 250 було спалено вщент, знищено тисячі промислових підприємств та осель.

Близько 250 тисяч етнічних українців під час Другої світової війни воювали у лавах збройних сил Польщі, США, Канади та Франції.

Для всіх нас, українців важливо пам'ятати ту війну, особливо зараз, адже – це перемога над страшним злом нацизму, нагадування про катастрофу, а не про тріумф одних народів над іншими, переможців над переможеними.

03.05.24

Воля Божа нам з небес: Христос Воскрес!

    Великдень - свято спасіння,надії, відродження і сміливості. Ісус помирав в муках, але не боявся, бо знав, що через ці муки прийде довгоочікуване переродження.

Ніби дві тисячі років назад ми сьогодні на власні очі бачимо, як виглядає розп'яття. Як страждає і які втрати несе наша Україна.


                                                                                                                                                                      
   У цей величний день ми покладаємо глибоку надію на Бога у перемозі добра над злом, молимо Всевишнього про мир і злагоду, хай охороняє кожного захисника і захисницю.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

02.05.24

Традиції, обряди та прикмети наших предків.


Чистий четвер – це день, з якого починаються головні події останнього тижня перед Великоднем.

В історичній парадигмі, ймовірно, в цей день відбулася Тайна вечеря Ісуса з його учнями і зрада Юди Іскаріота.

Цей день у християн скорботний та сумний, бо на вечірньому  богослужінні  молитовно згадують розп’яття Ісуса на хресті і його смерть.

У наших предків існували численні народні прикмети і обряди, а також в цей день традиційно починали пекли паски.Розпочинати замішування паски треба було чистим, одягнутим у нове, з молитвою і світлими помислами. Господиня спроваджувала усіх з хати, замикала двері, щоб не було протягів, а малим дітям наказувала сидіти дуже тихо.

Під час замішування тіста могли додавати свячену воду. Вже готову паску хрестили, як і саму піч перед саджанням туди хліба.

Піч на випікання паски розпалювали торішньою свяченою вербою та полінами, які відкладав господар кожного четверга великого посту.

Свічка, з якою стояли на четверговій службі, називалася "страсною", подекуди як і стрітенська "громницею". Її слід було запалювати під час грози чи бурі та в інших складних чи небезпечних життєвих ситуаціях. Громницю запалювали, якщо людина тяжко помирала – аби свічка полегшила відхід і клали у домовину покійнику, щоб освітила йому шлях.

Ще один давній звичай на Страсний тиждень – страсна вечеря. Люди приходили зі служби і пізно ввечері накривали на стіл, подібно, як це робили на Багатий вечір.

Піст у Страсний тиждень люди намагалися дотримувати особливо ревно і до Великодня намагалися зовсім утримуватися від їжі.

01.05.24

На щиті до рідного дому

                                                                                  



Горе знову прийшло у Сокальську громаду. На щиті до рідного дому повертається наш Герой і односельчанин, Ярослав Богданович Процайло.

Сумну звістку отримали з фронту - 09 червня 2023 року, що під час артилерійського обстрілу позицій в районі населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області, зник безвісти стрілець - помічник гранатометника військової частини А4447 Ярослав Богданович ПРОЦАЙЛО, 1985 р.н., житель смт. Жвирка.

15 квітня 2024 року, тіло Героя вдалося ідентифікувати.
Сьогодні, 1 травня, о 15 годині зустрічаємо тіло Ярослава Процайла у Сокалі біля храму святого апостола Петра і Павла, далі траурний кортеж попрямує до храму Святого Духа в смт. Жвирка і до рідного дому нашого Захисника на вул. Шухевича.

Висловлюємо щирі співчуття матері Героя, брату та усій родині.
Поховають Ярослава Процайла на Алеї Слави 2.05. на Жвирківському кладовищі. Вічна пам'ять Герою!

23.03.24

"Кращі фільми для дітей" (кінофреш)

Хто не любить мультфільми? Мабуть не має такої людини!

«Козаки. Навколо світу» — український анімаційний телесеріал, знятий Мариною Медвідь на основі персонажів серії короткометражних анімаційних фільмів. Прем'єра серіалу відбулась 14 жовтня 2018 року на телеканалі «1+1». Телесеріал розповідає про трьох запорозьких козаків Ока, Грая і Тура, які подорожують країнами світу.

Запорозькі козаки Око, Грай та Тур — відвідують Австралію, Індію й Америку, відкриваючи культурні та знакові особливості цих країн. Потрапляючи в різні пригоди, козаки вигадують загальновідомі символи саме цих країн.

Від перегляду мультфільму діти отримали позитивні емоції та незабутні враження, про що свідчили радість в очах і щирі дитячі усмішки.



22.03.24

"Книгу відкриваємо - в казку завітаємо" (казкова мандрівка)

Сьогодні на гостини до казки завітали наші найменші користувачі - вихованці КЗДО "Сонечко" разом з своїми вихователями Олесею Трохімчук, Лесею Олекса та Людмилою Бурчин.

Добра, мудра, чарівна казка завжди була в пошані. Її із задоволенням слухають і діти, і дорослі. З перших днів дитинства нас супроводжують казки і їх герої.

Казка – це дитинство людства і його мудрість. Друзі, читайте і слухайте казки, легенди, пісні, прислів’я, приказки, притчі... Нехай вони ідуть по світу, нехай живуть серед нас, сіють доброту і мудрість, навчають, як треба по правді жити.

Казка – це світ чарівний та незванний,
Казка – це диво,сповнене краси.
Поринуть в казку це ж бо так цікаво,
Це справді свято, радість для душі.