"Великий щирий друг дітей" (бібліографічна довідка)

13 квітня 2021 року – 115 років від дня народження української письменниці, прозаїка Оксани Дмитрівни Іваненко

Оксана Дмитрівна Іваненко, народилася 13 квітня 1906 року в Полтаві в сім’ї вчителів. Ще з дитинства мріяла стати вчителькою. Перші педагогічні кроки зробила у шістнадцять років коли працювала у дитбудинку. Навчалася в гімназії, потім у робітничій школі. В 1922 році вступила до Полтавського інституту народної освіти, через рік переводиться до Харківського інституту народної освіти. Доля подарувала їй зустріч з видатним педагогом А. С. Макаренком, коли О. Іваненко була вихователькою в дитячій колонії для безпритульних.

В 1931 році завершила навчання в аспірантурі при Українському науково - дослідному інституті педагогіки, працювала у видавництві «Молодий більшовик», у 1947 - 1951 була редактором журналу «Барвінок».

Найважливіші події життя О. Іваненко пов'язані з дитячою літературою. На її творах виховувалось не одне покоління юних читачів. Ще у 30 - ті роки вийшла книжка «Майка та жабка» (1930), «Дитячий садок» (1931), «Черевички» (1933) та інші казки й оповідання. Вона автор повістей «Друкар книжок небачених» (1947) - про Івана Федорова, «Рідні діти» (1951), «Богдан Хмельницький» (1954); бібліографічних романів «Тарасові шляхи» (1961), «Марія» (1973) - про Марка Вовчка; книжки спогадів «Завжди у житті» (1985). Саме за це видання письменниця удостоєна в 1986 році Шевченківської премії. За здобутки в галузі дитячої літератури О. Іваненко стала лауреатом премії імені Лесі Українки 1974 року. Перекладала українською мовою твори Л. Толстого, П. Бажова, Д. Маміна - Сибіряка, казки Г. - К. Андерсена, братів Грімм.

Померла О. Іваненко 17 грудня 1997 року. Похована на Байковому кладовищі.

Найбільше книжок письменниці вийшло у видавництві «Веселка» - понад 60. Серед них - «Лісові казки» (1934); «Великі очі» (1936, 1971), «Казки» (1958, 1964, 1975), «Кисличка» (1937, 1962, 1973, 1978, 1979), «Рідні діти» (1957, 1965, 1970, 1979), «Галочка» (1939, 1975), «Тарасові шляхи» (1939, 1961, 1963, 1964, 1974, 1982), «Казки» (1999, серія «Українській дитині»).
Краще із літературної спадщини для дітей увійшло до п’ятитомника її творів, який видавався у «Веселці» двічі – у 1966 – 1968 та 1984 – 1985 роках.

Твори

Іваненко О. Д. Казки: Для мол. та серед. шк. віку / Передм. В. А. Костюченка; Худож. В. А. Євдокименко. - 4 - те вид. - К.: Веселка, 1992. - 319 с.: іл.

Іваненко О. Д. Тарасові шляхи: Роман: Для серед. та ст. шк. віку/ [Іл. В. І. Касіяна]. - К.: Веселка, 1989. - 758 с.: іл.

Про письменницю

Більчук М. Українські та зарубіжні письменники: Розповіді про життя і творчість. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. - 240 с.

Дивосвіт «Веселки»: Антол. л - ри для дітей та юнацтва: В 3 т./ [Упорядкув. та бібліогр. довідки Чайковського Б. Й. та ін.] - К.: Веселка, 2005. - Т. 2: Укр. л - ра. - 703 с.: і л.

Кодлюк Я. П., Одинцова Г. С. 120 розповідей про письменників: Довідник для вчителя початкових класів. - К.: Наш час, 2006. - 203 с.

Костецький А. Г. Пригоди славнозвісних книг. - К.: Видавництво «Початкова школа», 2005. - 224 с.

Вікторина

%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%82%D1%8C%20%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%97%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B7!: https://www.fyrebox.com/play/viktorina-31-bereznya-202_ex0VRWo0j

"Усі ми родом з дитинства: життя видатних дітей" (презентація серії)

Хто б подумав, що з них виростуть великі люди, коли вони були малими дітьми? Спробуй відкрити для себе ці гучні імена по - новому і дізнатися більше про їхні зухвалі юні роки…

"Книга вголос" (День_голосного_читання)

Всесвітній день читання вголос започаткував міжнародний освітній проект «LitWorld» у 2010 році. Понад 173 країни відзначають це свято, яке спрямоване на те, щоб долучитися до читання книжки вголос разом із другом або друзями, обговорювати зміст твору, ділитися враженнями та думками стосовно прочитаного. Воно має надихати дітей і дорослих просто більше читати і спілкуватися між собою. Для читання ми обрали книги Сергія Гридіна.

"У світі чарівної книги" (екскурсія до бібліотеки)

Сьогодні вперше до нашої бібліотеки завітали вихованці дитячого садочка "Сонечко". Допитливі малята уважно слухали розповідь про бібліотеку та її "жителів" - книжок. Діти дізнались, що означає слово "бібліотека", коли з’явилися перша паперова та перша друкована книги, ознайомились з правилами користування бібліотекою, а нові терміни "абонемент", "читальний зал", "стелаж", "формуляр" поповнили словниковий запас малят.

Весело та радісно було в цей день у бібліотеці. Діти, які побували на екскурсії, мали змогу записатися до бібліотеки та взяти книжки додому.

Всім діткам сподобалась екскурсія про, що свідчили їх посмішки та радісні оченята.

"Добрі справи робити приємно" (Міжнародний день дарування книг)

Щиро дякуємо нашій колезі, колишній методистці Сокальської РЦБС Наталії Соколовській за такий гарний, неочікуваний подарунок для наших маленьких користувачів та їхніх мам.

"Він підіймав наш дух до волі" (книжкова виставка одного автора)

Тарас Григорович вже давно перестав бути людиною, яку вшановують лише на День народження. Батько української нації - так його називають у нас в країні. Вчитися у Тараса ніколи не пізно, як і пізнавати його.

Ми підготували кілька цікавих фактів про Кобзаря.
• Тарас Шевченко був невисокого зросту - трохи більше 164 см;
• Улюбленим напоєм Тараса був чай з ромом;
• За життя Шевченко намалював 1300 картин, портретів, малюнків, офортів, ескізів, до нас дійшло близько 800 робіт;
• Вірші Тараса Шевченка перекладені більш ніж ста мовами світу і навіть мовою есперанто;
• Шевченко був романтиком. Першим його коханням була Оксана Коваленко, але їм так і не судилося бути разом;
• Один із 300 кратерів Меркурія отримав ім’я Тараса Григоровича. Діаметр кратера - 137 кілометрів.
• 1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Більшість - 1256, розташовані на території України, майже півтори сотні розмістились у 35 країнах;
• Нині в Україні 164 населені пункти названі на його честь;
• Найменше в світі видання Кобзаря має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко. Створив його український майстер Микола Сядристий. Гортати сторінки збірки можна лише кінчиком загостреного волоска через їхній неймовірно крихітний розмір. Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.
• 500 м² - площа найбільшого портрета Кобзаря. Написаний він у Харкові на стіні 17 - поверхового будинку і внесений до Книги рекордів України. Графіті малювали ночами протягом двох тижнів.
• На честь Кобзаря названа протока в Аральському морі і гірська вершина північного Кавказу (висота 4200 м.)
• Його іменем названі кораблі;
• Його зображення друкували на державних грошових купюрах, поштових марках;
• На його честь випущено ювілейні монети і засновано премії.
• Існує дві могили Тараса Шевченка. Перша знаходиться у Петербурзі на Смоленському кладовищі, друга - на Чернечій горі поблизу міста Канів. Справа в тому, що, відчуваючи наближення смерті, Кобзар просив поховати його на Батьківщині. І через 58 днів за клопотанням Михайла Лазаревського Тараса було перепоховано в Каневі.

Тарас Григорович Шевченко помер 10 березня 1861 року у віці 47 років. За своє коротке життя, він 24 роки провів у кріпацтві, 11 років - під слідством, і лише 12 років був вільним.

Минають роки, століття, а гострота і сила Шевченкового слова живе. Його безмежна любов до українців і України проявлялася в тому, що він навчав і переконував нас про можливість щасливого життя тільки в своїй незалежній державі, адже:
"В своїй хаті своя й правда
І сила, і воля".