27 січня, у день звільнення в'язнів найбільшого нацистського табору Освенцим, у світі вшановують пам'ять жертв Голокосту. У період Другої світової війни геноцид, влаштований нацистським режимом, призвів до знищення третини усіх євреїв у світі та представників низки інших національностей.
Голокост був задуманий та спланований нацистсько-німецьким режимом на чолі з Адольфом Гітлером. Вони стверджували, що німецькі євреї зрадили Німеччину під час Першої світової війни та несуть відповідальність за її поразку.
Нацисти ідентифікували євреїв за звичайними записами. Вони використовували записи перепису населення, податкові декларації, списки членів синагог, парафіяльні записи (для звернених євреїв) тощо.
Євреям наказали носити позначку на одягу – так звану "жовту зірку Давида". Їх виселяли з власних будинків та переселяли у гетто, де вони мали жити ізольовано від іншого населення. Також євреїв використовували як робочу силу на фабриках та виробництвах тощо.
Нацистська влада створювала на окупованих територіях концтабори, де ув’язнювала євреїв та інші народи. Часто розташовані в передмістях великих міст, табори були дуже наочним показником готовності нацистського режиму застосовувати насильство і терор. Ув'язнені в концентраційних таборах перебували в нелюдських умовах і піддавалися тортурам, голоду, а в деяких таборах — медичним експериментам.
Перший з цих таборів був відкритий в Дахау, неподалік від Мюнхена в Баварії, в березні 1933 року. Однак тоді там ув’язнювали комуністів, соціалістів, злочинців тощо. Потім були відкриті табори у Треблінці, Освенцимі, Вестерборку тощо.
"Треблінка" – відомий як "табір смерті", в якому майже не було ніякої інфраструктури, крім газових камер, житлових приміщень СС і приміщень для сортування речей убитих.
Табір у Освенцимі був єдиною установою, де ув’язненим систематично робили татуювання з їхніми тюремними номерами, щоб полегшити їх ідентифікацію після смерті від голоду, хвороб або жорстокості в таборі.
Бабин Яр став один із місць масових вбивств євреїв та місцевих жителів. Приводом для різанини послужили два вибухи, в результаті яких був зруйнований німецький штаб і центр міста.
Лише 29-30 вересня 1941 року нацисти розстріляли понад 33 тисяч київських євреїв. Загальна кількість загиблих у Бабиному Яру з 1941 по 1943 рік, за різними оцінками, становить від 70 000 до 100 000 людей.
У липні 1944 році солдатами армії СРСР був звільнений Майданек. Наприкінці січня 1945 року звільнили Освенцим, а також концентраційні табори Гросс-Розен, Заксенгаузен, Равенсбрюк, Штуттгоф і Терезієнштадт в наступні місяці.
У квітні 1945 року охоронці СС відправили 20 тисяч жінок на "марш смерті" перед звільненням табору Равенсбрюк Червоною Армією 29-30 квітня 1945 року. Це був один із кількох "маршів смерті".
На заході американські війська звільнили Бухенвальд, Дахау, Дора-Міттельбау, Флоссенбюрг і Маутхаузен, серед інших таборів.
За інформацією Інституту національної пам’яті, у роки Другої світової війни жертвами нацистської політики, спрямованої на винищення народів та груп, які нацисти вважали неповноцінними, стали 6 мільйонів євреїв. З них 1,5 мільйона були з території сучасної України.
Більша частина фактичних вбивств євреїв під час Голокосту відбувалася в таборах смерті в окупованій Польщі, переслідування євреїв, їх виселення у гетто і депортація з їхніх будинків відбувалися на очах у їх неєврейських сусідів в містах та селищах по всій Європі.
Як повідомляє ЮНЕСКО, у Західній Європі внутрішні режими сприяли виявленню та затриманню євреїв, а в Східній Європі цивільне населення часто саме брало участь у вбивствах.
Після закінчення Другої світової війни Сполучені Штати, Великобританія, СРСР і Франція заснували Міжнародний військовий трибунал. У листопаді 1945 року вцілілі високопосадові чиновники Третього рейху постали перед судом в Нюрнберзі.
Серед них були Герман Герінг – віцеканцлер Гітлера та один з найвідоміших нацистських лідерів; міністр закордонних справ Йоахім фон Ріббентроп; Ганс Франк, генерал-губернатор окупованої нацистами Польщі; нацистський ідеолог Альфред Розенберг; і Ернст Кальтенбруннер, старший офіцер СС і глава Головного управління безпеки Рейху.
1 жовтня 1946 року 12 підсудних були засуджені до смертної кари, троє виправдані, а решта підсудних отримали тюремні терміни. Найважливіший обвинувачений, Герман Герінг, покінчив життя самогубством у своїй камері. Останнім померлим обвинуваченим в Нюрнберзі був Рудольф Гесс в тюрмі Шпандау в 1987 році.
Судові процеси над людьми, які були причетні до геноциду тривали роками й включали процес Ейхмана (Єрусалим, 1961); процес Освенцима (Франкфурт, Німеччина, 1953-1965); і випробування Клауса Барбі (Ліон, Франція, 1987 г.) Поля Тувье (Версаль, Франція, 1994 г.) і Моріса Папона (Бордо, Франція, 1998 г.)
Книги, які варто прочитати
В основу роману лягли спогади в`язня краківського гетто, приреченого на смерть і врятованого Шиндлером.
Успішний бізнесмен Оскар Шиндлер відкриває в Кракові фабрику з виготовлення посуду. Для нього євреї з гетто і табору Плашув — просто дешева робоча сила. Однак зовсім скоро він відчуває безмежну повагу та співчуття до своїх робітників. Коли людей з Плашува починають перевозити до Аушвіцу, Оскар за допомогою свого друга, Іцхака Штерна, складає список тих, кого він нібито бере на фабрику. До нього увійшли понад тисячу людей, приречених на смерть. Аби врятувати їх, Шиндлер не шкодував ані грошей, ані сил, ані часу.
Кароліна Феррідей працює у Французькому консульстві у Нью-Йорку. Але її життя кардинально змінюється, коли гітлерівська армія вторгається до Польщі у вересні 1939 року, а невдовзі у 1940 році окуповує Францію.
Польська дівчина Кася Кужмерик розуміє, що її безтурботна молодість закінчилася, коли, після окупації Польщі нацистами, починає виконувати доручення підпільного руху опору. У напруженій атмосфері один хибний крок може мати згубні наслідки.
Для амбітної молодої німецької лікарки Герти Оберхойзер оголошення про роботу у перевиховному жіночому таборі здається квитком у нові професійні сфери. Але вона опиняється в пастці нацистського концтабору і стає однією з лікарів-злочинців, що робили досліди над живими людьми.
💢💢💢💢💢💢💢💢💢
Події роману провідного українського письменника Юрія Винничука розгортаються у двох сюжетних зрізах.
У довоєнному Львові та в часи Другої світової війни четверо друзів — українець, поляк, німець і єврей, батьки яких були бійцями армії УНР і загинули 1921 року під Базаром, — переживають різноманітні пригоди, закохуються, воюють, але за будь-яких катаклізмів не зраджують своєї дружби.
Паралельно у наші дні відбуваються інші події з іншими героями, і лише в фіналі ці обидві сюжетні лінії, можливо, зійдуться...
«Це книга, яку мовби не читаєш, а живеш у ній».
💢💢💢💢💢💢💢💢💢
Ця книга - повна авторська версія знаменитого документального роману "Бабин Яр" про знищення єврейського населення Києва восени 1941 року.
Бабин яр - як тавро на руці у єврейського народу. Неможливо забути, неможливо усвідомити до кінця, але треба розібратися - що сталося у 1941-1943 роках у Києві.
Одна з найдокладніших і найчесніших книг про трагедію - автобіографічний роман "Бабин Яр" Анатолія Кузнєцова. Він же ліг в основу однойменного фільму, що прогримів свого часу на весь світ.
.jpg)
