"Великий щирий друг дітей" (бібліографічна довідка)

13 квітня 2021 року – 115 років від дня народження української письменниці, прозаїка Оксани Дмитрівни Іваненко

Оксана Дмитрівна Іваненко, народилася 13 квітня 1906 року в Полтаві в сім’ї вчителів. Ще з дитинства мріяла стати вчителькою. Перші педагогічні кроки зробила у шістнадцять років коли працювала у дитбудинку. Навчалася в гімназії, потім у робітничій школі. В 1922 році вступила до Полтавського інституту народної освіти, через рік переводиться до Харківського інституту народної освіти. Доля подарувала їй зустріч з видатним педагогом А. С. Макаренком, коли О. Іваненко була вихователькою в дитячій колонії для безпритульних.

В 1931 році завершила навчання в аспірантурі при Українському науково - дослідному інституті педагогіки, працювала у видавництві «Молодий більшовик», у 1947 - 1951 була редактором журналу «Барвінок».

Найважливіші події життя О. Іваненко пов'язані з дитячою літературою. На її творах виховувалось не одне покоління юних читачів. Ще у 30 - ті роки вийшла книжка «Майка та жабка» (1930), «Дитячий садок» (1931), «Черевички» (1933) та інші казки й оповідання. Вона автор повістей «Друкар книжок небачених» (1947) - про Івана Федорова, «Рідні діти» (1951), «Богдан Хмельницький» (1954); бібліографічних романів «Тарасові шляхи» (1961), «Марія» (1973) - про Марка Вовчка; книжки спогадів «Завжди у житті» (1985). Саме за це видання письменниця удостоєна в 1986 році Шевченківської премії. За здобутки в галузі дитячої літератури О. Іваненко стала лауреатом премії імені Лесі Українки 1974 року. Перекладала українською мовою твори Л. Толстого, П. Бажова, Д. Маміна - Сибіряка, казки Г. - К. Андерсена, братів Грімм.

Померла О. Іваненко 17 грудня 1997 року. Похована на Байковому кладовищі.

Найбільше книжок письменниці вийшло у видавництві «Веселка» - понад 60. Серед них - «Лісові казки» (1934); «Великі очі» (1936, 1971), «Казки» (1958, 1964, 1975), «Кисличка» (1937, 1962, 1973, 1978, 1979), «Рідні діти» (1957, 1965, 1970, 1979), «Галочка» (1939, 1975), «Тарасові шляхи» (1939, 1961, 1963, 1964, 1974, 1982), «Казки» (1999, серія «Українській дитині»).
Краще із літературної спадщини для дітей увійшло до п’ятитомника її творів, який видавався у «Веселці» двічі – у 1966 – 1968 та 1984 – 1985 роках.

Твори

Іваненко О. Д. Казки: Для мол. та серед. шк. віку / Передм. В. А. Костюченка; Худож. В. А. Євдокименко. - 4 - те вид. - К.: Веселка, 1992. - 319 с.: іл.

Іваненко О. Д. Тарасові шляхи: Роман: Для серед. та ст. шк. віку/ [Іл. В. І. Касіяна]. - К.: Веселка, 1989. - 758 с.: іл.

Про письменницю

Більчук М. Українські та зарубіжні письменники: Розповіді про життя і творчість. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. - 240 с.

Дивосвіт «Веселки»: Антол. л - ри для дітей та юнацтва: В 3 т./ [Упорядкув. та бібліогр. довідки Чайковського Б. Й. та ін.] - К.: Веселка, 2005. - Т. 2: Укр. л - ра. - 703 с.: і л.

Кодлюк Я. П., Одинцова Г. С. 120 розповідей про письменників: Довідник для вчителя початкових класів. - К.: Наш час, 2006. - 203 с.

Костецький А. Г. Пригоди славнозвісних книг. - К.: Видавництво «Початкова школа», 2005. - 224 с.

Вікторина

%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%82%D1%8C%20%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%97%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B7!: https://www.fyrebox.com/play/viktorina-31-bereznya-202_ex0VRWo0j