Традиції, обряди та прикмети наших предків.

Чистий четвер – це день, з якого починаються головні події останнього тижня перед Великоднем.

В історичній парадигмі, ймовірно, в цей день відбулася Тайна вечеря Ісуса з його учнями і зрада Юди Іскаріота.

Цей день у християн скорботний та сумний, бо на вечірньому  богослужінні  молитовно згадують розп’яття Ісуса на хресті і його смерть.

У наших предків існували численні народні прикмети і обряди, а також в цей день традиційно починали пекли паски.Розпочинати замішування паски треба було чистим, одягнутим у нове, з молитвою і світлими помислами. Господиня спроваджувала усіх з хати, замикала двері, щоб не було протягів, а малим дітям наказувала сидіти дуже тихо.

Під час замішування тіста могли додавати свячену воду. Вже готову паску хрестили, як і саму піч перед саджанням туди хліба.

Піч на випікання паски розпалювали торішньою свяченою вербою та полінами, які відкладав господар кожного четверга великого посту.

Свічка, з якою стояли на четверговій службі, називалася "страсною", подекуди як і стрітенська "громницею". Її слід було запалювати під час грози чи бурі та в інших складних чи небезпечних життєвих ситуаціях. Громницю запалювали, якщо людина тяжко помирала – аби свічка полегшила відхід і клали у домовину покійнику, щоб освітила йому шлях.

Ще один давній звичай на Страсний тиждень – страсна вечеря. Люди приходили зі служби і пізно ввечері накривали на стіл, подібно, як це робили на Багатий вечір.

Піст у Страсний тиждень люди намагалися дотримувати особливо ревно і до Великодня намагалися зовсім утримуватися від їжі.