«Книжковий дощ новинок» (літературний глобус)

Нові книги у бібліотеці – це завжди маленьке свято, на якому панує її величність Книга. Скільки невідомого та цікавого приховує вона під своєю обкладинкою! Кожна нова книга – це завжди подія та нове знайомство.

Нещодавно наша бібліотека поповнилась широким асортиментом книг. Тож запрошуємо відвідати бібліотеку у нашому населеному пункті, ознайомитися з новинками та обрати книги, які стануть вам до вподоби.

"Королева української поезії" (літературна вітальня)

Ліні Костенко — 95 років: її вустами говорить Україна.

Нашій літературі пощастило, що є в ній постать, яка життям і творчістю утверджує благородство вищих мистецьких принципів. В її віршах – єдність характеру і слова:

"Я трохи звір, і я не люблю неволі,
Я вирвуся, хоч лапу відгризу".

Ліна Костенко — людина незвичайного таланту, справжній митець, відвертий зі своїми читачами. Її поетичний світ полонить нас з першого вірша, з першого рядка, він залишає незабутні враження, адже поетеса завжди залишається щирою і відвертою, а її слова, глибоко проникаючи в душу, залишаються там назавжди.

Андріанка Лофій "Вечірнє сонце, дякую за день!"

Руслана Кантор "Страшні слова, коли вони мовчать"

Христина Федишин "Життя іде і все без коректур"

Світлана Васьків

"Очима ти сказав мені: люблю…"

Софія Борсук "Світлий сонет"

"Балакуча книжка". Обласний день голосного читання!

Сьогодні ми святкуємо радість читання разом з класним керівником Петрівською Галиною Павлівною та 4 класом Жвирківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. А читаємо ми казку Лесі Воронини "Слон Ґудзик і вогняна квітка».

Герой казки  — слон на ім'я Ґудзик — незвичайний. По-перше, він такий крихітний, завбільшки з ґудзик. По-друге, він уміє розмовляти. А найголовніше – він знає, як потрапити з холодної зими в казкове літо. Треба лише написати на пелюстках каштанового цвіту: «Весна повертає на літо». А там – Кам’яна Галявина, її справедливий Володар, Співочий Струмок, веселі звірята і Вогняна Квітка, що розсіює по всьому світу свої чарівні насінини, які зігрівають землю і не дають змерзнути весняному цвіту…

"Так багато втрачено, ми їх не пробачимо" (виставка - репортаж)

20 лютого ми відзначаємо героїчну і надзвичайно болісну для всіх дату – День Героїв Небесної Сотні. Саме цей день у 2014 році став найдраматичнішим і переломним етапом Революції гідності, днем масових розстрілів мирних демонстрантів у Києві. Своє життя віддали найкращі представники нації, більшість з них – молодь, ті, хто лише починав жити. Вони не побоялися глянути смерті у вічі заради утвердження національної ідеї. Йшли вони під кулі не задля слави чи з особистих мотивів, а щоб вибороти гідне майбутнє своєму народові. 

Сьогодні минає 11 років від дня масових розстрілів Небесної Сотні на Майдані. Крім того, це 11 років від початку російської агресії. Адже саме тоді, коли на вулиці Інститутській у Києві гинули беззбройні протестувальники, російська федерація розпочала воєнну агресію, анексувавши АР Крим, а згодом окупувавши частину Луганської та Донецької областей.

24 лютого 2022 року почалася повномасштабна російсько-українська війна, яка триває вже третій рік, несучи українцям смерть, горе та руйнацію. Саме таку ціну платить наша країна за право бути суб’єктом на карті світу та мати власні суверенітет і державність. Одними з перших, які рішуче виступили на захист нашої Батьківщини, були Герої Небесної Сотні. Вони стали символом світла та перемоги над злом. Разом із героями російсько-української війни, які відстоюють на фронті наше право жити у вільній соборній Україні, вони живлять та зміцнюють нашу віру в Перемогу.

Герої не вмирають – вони дивляться на нас із фото, відео, знову і знову йдуть у свій останній бій. Їхній подвиг навічно залишиться в душах і серцях українців як приклад національної честі й гідності.

Ми їх не пробачимо, життями заплачено. Ми їм не забудемо, доки жити будемо. Хай не намагаються, сльози не прощаються. Ми їх переможемо. Вірю, ми це зможемо.

 

З річниці вшанування Героїв Небесної Сотні у бібліотеці розгорнуто книжкову виставку, на якій представлені книги, що висвітлюють події під час Революції гідності, розповідають про мужність і героїзм її учасників.

Тематична викладка літератури "Моя Україна - Соборна та Вільна!"

Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

22 січня - День Соборності України, свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз'єднання Української народної республіки (УНР) та Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР), яке відбулося 1919 року на Софійській площі в Києві.

До Дня Соборності України Жвирківською бібліотекою підготовлено тематичну викладку літератури "Моя Україна - Соборна та Вільна!"

Ця викладка літератури ознайомить вас з книжками, які висвітлюють історію українського народу, його шлях до здобуття незалежності, дають оцінку подіям, що відбувалися на початку XX століття, знайомлять з історією свята та розповідають про святкування Дня Соборності України в різних містах України.

Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія Том 1

Пропоноване енциклопедичне видання вперше в українській та зарубіжній історичній науці презентує читачеві комплексне дослідження одного з найяскравіших феноменів вітчизняної історії ‒ доби Західно-Української Народної Республіки. Велику увагу приділено повсякденному життю й побутові населення західноукраїнського регіону у 1918-1923 pp., просопографічним аспектам історії ЗУНР, питанням історичної персоналістики і біографістики, історіографії та джерелознавства ЗУНР, відомим і маловідомим історичним постатям борців за українську державність, незалежність і соборність, висвітленню різноманітних тем і сюжетів Енциклопедії за допомогою унікальних фотодокументів та оригінального, аутентичного ілюстрованого матеріалу. 

Нагаєвський, І. «Історія Української держави двадцятого століття»

Книга доктора Ісидора Нагаєвського, написана в еміграції,висвітлює події в Україні часів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії (1917-1921рр.). на основі документів, свідчень сучасників, на тлі тогочасних подій в Європі автор розгортає картину боротьби за державність України в усій її складності і суперечливості. Думка автора полягає в тому, що Україна могла стати незалежною державою ще тоді.

«Українська нація : шлях до самовизначення» (М.М. Вівчарик, П.Т. Панченко, В.І. Чмихова)

Автори цієї книги чи не вперше сміливо й чесно на багатому фактичному матеріалі переконливо доводять, що українська нація – це реальність, яку не треба заперечувати, а з якою слід рахуватися. Видання допоможе глибше зрозуміти родовід і духовні витоки нації та усвідомити драматичну історію українського народу.

Західно-українська народна республіка. 1918-1923. Уряди. Постаті                     

У книзі відтворено громадсько-політичну діяльність державних секретарів урядів ЗУНР, їх внесок у реалізацію національної ідеї, розбудову інституцій влади, налагодження соціально-економічного і культурно-освітнього життя краю, розв’язання українського питання на міжнародній арені.

Васюта Іван. Політична історія Західної України (1918 – 1939)

У книзі висвітлюється політична історія Західної України міжвоєнного періоду. На широкому тлі динамічно змінюваної політичної ситуації розкривається весь спектр складного й неоднозначного українського суспільно-політичного руху в Східній Галичині і Західній Волині.

Книга Україна у двадцятому столітті. 1900-1920 роки

В основу цієї книги лягли лекції, прочитані автором у різні періоди його життя. Вона присвячена часовому проміжку 1900–1920 років і є першою частиною масштабного проекту – спроби охопити одним поглядом найважливіші моменти історії України минулого століття. Жваве розгортання викладу, легкість стилю, влучна характеристика історичних персонажів, нестандартно розставлені акценти, вдале схоплення найважливіших тем і відважні виходи за межі не лише традиційно-офіційної, але й широко розрекламованої модерністської історіографій роблять книгу захопливим чтивом, пропонуючи інтелектуально чесному читачеві можливість глибше зрозуміти складну і драматичну історію нашої держави.

Брати Капранови «Мальована історія незалежності України»

Незалежність не впала з неба – державницька традиція живе на наших землях зі скіфських часів і фактично не переривалася до 1991-го. Короткий і зрозумілий виклад подій минулого разом із мальованими історіями дозволить читачам легко зорієнтуватися у такому складному питанні, як походження Української держави та боротьба за її встановлення, а пантеон героїв дасть приклад для наслідування. Це – книжка для дорослих і дітей, для батьків, які хочуть, щоб їхні нащадки виросли українцями.

"Читаємо талановиту українську письменницю короновану словом"(книжковий дайвінг)

Читання — унікальний дар людства.Чи замислювалися ви, як сучасні технології змінюють нас? Що відбувається з нашим мозком, мисленням, увагою, коли ми частіше гортаємо стрічки соціальних мереж, ніж сторінки книжок?

" Дожити до весни" 

 Життя як детектив. Життя як драма. Життя як воскресіння. Три захопливі історії — про кохання і зраду, любов і ненависть, надію і випробування — туго вплетені в суспільні реалії України. Анна. Єва. Анабель. Що їх поєднує? А може, це сюжет однієї жіночої долі, дуже непростої, непередбачуваної, сповненої таємниць, із карколомними поворотами? Бо ж тричі мала розпрощатися з життям онука поліського скрипаля Луки Баскаля, остання гілочка родинного дерева, коріння якого — поліська красуня та наполеонівський офіцер. 

"Квіти на снігу"                                                                                 Авдієві ніколи не забути своєї коханої Соломійки. Колись він не встиг урятувати її. Тепер чоловік живе як відлюдник, неподалік тієї самої криниці, що забрала Соломійчине життя… Та цього разу він рятує незнайомку, приречену на смерть у ній. Врятована — донька художника, який загадково загинув у своїй майстерні. Дівчина випадково відшукала батькові картини в будинку Немолюків, один з яких відняв у Авдія найдорожче. Час повертати борги минулого, час віддавати вкрадене, час розставляти все на свої місця… Ніщо не минає безслідно, все має своє продовження — такий лейтмотив роману, сучасної варіації біблійної притчі про Авеля та Каїна.

"Вересові меди" 

 Україна. Перша світова. Посеред дороги, що веде від волинського села до лісу, подружжя знаходить немовля... Минули роки. Сільська красуня Богдана Ясницька мріє про театральну сцену. Кинувши все, утікши навіть із власного весілля, талановита дівчина вирушає до першого українського театру на Волині — та назустріч своїй долі... Попереду — довге й бурхливе ХХ століття, сповнене карколомних подій та історичних зламів. І складне, напружене й яскраве життя сміливої і пристрасної жінки, у якому будуть справжня дружба й людська заздрість, болісні втрати та дивовижні знайдення, перемоги, поразки, таємниці, кохання... І медовий смак щастя.

 

 "Енна. Дорога до себе"

Після автокатастрофи Енна нічого не пам’ятає про своє минуле. Пам’ять начебто стерли… І лише у снах до неї приходять незрозумілі видіння — там у неї є наречений, вона закохана та живе зовсім іншим життям. Іноді дівчина не розуміє, яке життя справжнє — наяву чи уві сні… Зустріч із незнайомцем змушує Енну шукати правду про себе. Але ця правда приголомшує... 

 

Романи Надії Гуменюк надзвичайно популярні серед читачів не тільки нашої книгозбірні, але і читачів багатьох бібліотек України, оскільки головні герої її творів взяті з реального життя – щирі, добрі, відверті українці з своїми недоліками та перевагами.

Отож запрошуємо до бібліотеки для знайомства з новими виданнями творів авторки та їх прочитання.

"Людина - яку бояться й досі вороги" (історичне досьє)

Постать Бандери – одного з провідних діячів ОУН, поборника ідеї незалежної Української держави – стала в нашій історії символом боротьби за вільну Україну. Для нас Степан Бандера – не тільки символ, він - герой, який все своє життя присвятив боротьбі за Україну та організацію цієї боротьби. Його боялися і ненавиділи німецькі та радянські окупанти, у планах яких ні про яку незалежність України не могло бути й мови. 

Радянська влада усіма можливими способами намагалася знищити добру славу та ідеї Степана Бандери. І навіть зараз, коли минуло майже 66 років після його вбивства, росія вважає його чи не найбільшим ворогом. Довгі роки ворожої російської пропаганди стали наслідком міфів, вигадок, суперечок навколо цієї знакової української постаті.

Запрошуємо до читання, щоб розібратися, ким насправді був Степан Бандера, допоможе добірка цікавих і корисних книг.

З прийдешнім Новим роком!

  Новий рік — свято, на яке чекають і дорослі, і діти. Хоча сьогодні через війну святкового настрою практично немає, надія на світле майбутнє та здійснення бажань все ж жевріє в душі кожного українця.                            

 Ми нація нескорених та загартованих Воїнів, хочу привітати Вас з наступаючим 2025 роком, а новонароджений Ісус наповнить Ваші душі світлом і вірою у перемогу і нехай усі наші воїни, які щодня боронять нас та весь світ, якнайшвидше повернуться  цілими і неушкодженими до своїх родин, а в Україні запанують мир і спокій.

 Бажаємо Українцям терпіння та наснаги в новому році, ніколи не здаватися у всіх своїх починаннях, любити та берегти свої родини та свою Батьківщину. Дякуємо за підтримку та віру в ЗСУ.

Щедрик – мистецтво, що стало зброєю

 Геніальний твір Миколи Леонтовича, який підкорив увесь світ, народився у Покровську. Сьогодні це місто Донеччини майже вщент знищене ворожими військами. Але "Щедрик" продовжує звучати, як голос незламної України. На передовій воїни Сил спеціальних операцій ЗСУ грають Щедрик, серед вибухів та боїв доводячи: мистецтво – це теж зброя. У Києві оркестр виконує Щедрик на станції метро, а десь у бліндажі звучить флейта, передана з евакуації. Це більше, ніж просто мелодія – це голос вільної нації.                                                                                                                                                                               

 З Різдвом Христовим, Україно і весь вільний світ!

"Головна окраса українська Різдва" (народознавчий калейдоскоп)

Дім по-особливому затишний на Різдво: сповнений пахощів святкових страв та випічки, вогників гірлянд та свічок, запаху хвої, шуму балачок та сміху чи навпаки благоговійної тиші. Таким ми пам’ятаємо свято з дитинства.

Тоді цього було достатньо, та тепер з розпалом війни ми потребуємо більшого – глибинних символів, які, наче якорі, допомагають укоренити і втримати відчуття свята попри гупання вибухів і погані новини. Так у когось вдома із забуття повертається Миколай, у когось на люстрі поселяється солом’яний павук, а у інших на столі чільне місце вперше займає Дідух.

Дідух був не просто декоративним або символічним елементом українського Різдва. З нього й починався Святвечір. Якщо перша зірка на небі для давніх господарів була сигналом про те, що можна сідати за стіл, то внесення Дідуха означало, що підготовка до Вілії (інша назва Святвечора) вже завершена та можна лаштувати вечерю.

З приходом християнства на терени України ця віра нікуди не зникла, а лишень трансформувалася та нашарувалася – як і самі обряди. Тож не дивно, що традицію виготовляти і шанувати Дідуха дослідники пов’язують з дохристиянськими часами. Не дарма ж ще однією з назв Дідуха є Коляда – бог зимового сонця у язичників або ж у народознавстві богиня, що народила зимове сонце.

Давні українці свято вірили в духів. Душі померлих супроводжували їх упродовж всього життя, могли оберігати чи карати та завдавати шкоди. У цій прадавній вірі був один важливий і цінний момент: з духами можна було домовлятися і на це була спрямована левова частка усієї народної обрядовості.

Рай-Дідух найчастіше мав одну велику або три "ноги" – опори, на яких стояв сам сніп. Інколи їх могло бути 5 або ж 7. Колосся зв’язували разом джгутом із соломи або плетеними з соломи мотузками-косами.

У Дідуха могло бути кілька ярусів-поверхів. Щодо їх символічності (як і символічності кількості ніг) є багато версій. В одних йдеться про часи (теперішній, минулий та майбутній), в інших – про "світи" (земний та потойбічний), у пізніших, пов’язаних з християнством – символи Отця, Сина та Святого Духа.

Книга знаменитого українського етнографа Василя Скатуравського найбільш повне зібрання календарних свят українського народу. Автор щедро ділиться з читачем своїм знанням духовної культури нашого народу, традицій, фольклору, що сягає тисячоліть. Висока моральність предків, щира приязнь у стосунках, взаємодопомога, тонкий естетичний смак і культ пращурів - все це гідне наслідування нинішними поколіннями.