29.01.26

"Крути вчать дивитись у майбутнє"( навігатор в минуле)


29 січня Україна вшановує пам'ять студентів, які ціною власного життя стали на захист молодої держави і зупинили більшовицький наступ на Київ.  Бій відбувся цього дня 1918 року на залізничній станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу військ більшовицької росії під проводом полковника Михайла Муравйова на столицю УНР.

Бій під Крутами став однією з найтрагічніших і водночас найбільш значимих сторінок української історії ХХ століття. Кілька сотень студентів і гімназистів вийшли проти значно чисельнішого війська, усвідомлюючи майже неминучі наслідки. Вони не мали великого бойового досвіду, але мали чітке розуміння, за що стоять. Їхній вибір став символом жертовності, гідності та любові до Батьківщини. 


Саме тому День пам’яті Героїв Крут і сьогодні залишається важливою датою для всієї країни, а їхній вчинок назавжди увійшов в історію як приклад мужності та жертви за свободу. 

27.01.26

«Людство, на хвилину зупинися у минуле спомин простели» (історична довідка)



27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау.
Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали загрозою або неповноцінними. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України.

Війна росії проти України виразно засвідчує, що пасивна памʼять про злочини геноциду не є запобіжником від їхнього повторення і щоб не бути засліпленими й заскоченими зненацька тим, що людиноненависницька ідеологія загорнулася в нову, неочевидну, обгортку.
Тому,щоб запобігати повторенню геноцидів у майбутньому  потрібно рішуче діяти сьогодні. От чому Міжнародний день памʼяті жертв Голокосту – це  нагода ще раз замислитися над цим.


Бабин Яр. Символ Голокосту від куль у Східній Європі. 1 березня 2022 року, через вісім десятиліть після масових розстрілів, скоєних нацистами в цьому урочищі, а потім спалення ними тіл, щоб замести сліди своїх злочинів, – світ знову побачив обгорілі тіла загиблих у Бабиному Яру. Цього разу – внаслідок російської ракетної атаки.

Дробицький Яр у Харкові. Це – відоме місце масових розстрілів цивільного, насамперед єврейського, населення нацистами під час Другої світової війни. За різними оцінками, тут поховано від 14 до 20 тисяч жертв нацизму. У 2002 році на місці трагедії відкрили меморіал. А у 2022-му в центральний монумент меморіалу – менору влучили російські снаряди.


І навіть тепер,коли ми маємо таке потужне застереження, як памʼять про Голокост, не всі народи зробили висновки з цієї жахливої сторінки в історії людства. Значить, нам потрібно потроїти зусилля, віднайти нові підходи для збереження цієї памʼяті живою, для поширення правди про геноциди, щоб уникнути їх нового й нового повторення.

23.01.26

" Поетичний геній України " (літературний калейдоскоп)


Література в усі часи була багата на химерні й парадоксальні постаті. Але, здається, особливо рясніло ними драматичне і грозове XX століття. Один із таких — українець Павло Тичина, потужний поет і живий символ парадоксів свого часу.

23 січня 1891 року в селі Піски на Чернігівщині в родині сільського псаломщика та вчителя у безкоштовній сільській школі грамоти народився український поет Павло Тичина.
 Видатний українець, який навчив українське слово звучати, як оркестр.

Його ранні поезії — це не просто вірші, це «Сонячні кларнети», де кожна буква дихає музикою, а кожен рядок пронизаний світлом. Тичина зумів поєднати символізм, народну пісню та космічне світовідчуття, створивши абсолютно новий поетичний всесвіт.

«Ви знаєте, як липа шелестить...» — ці рядки досі відгукуються в серці кожного, хто хоч раз кохав.
Цікаві факти:
  • Грав на флейті, кларнеті й скрипці.
  • Як поет дебютував у 1912-му
  • Поліглот і перекладач - знав мови, відкривав Україні світ і світові Україну.
  • Пережив Голодомор, репресії й війну, і це чути між кожним рядком.
Сьогодні — чудовий привід зняти з полиці збірку та знову відчути ту неймовірну вібрацію його слова. 📖✨

22.01.26

"Соборна мати Україна - одна на всіх, як оберіг!" (історичне досьє)


Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі. Він увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України — Наддніпрянщини та Наддністрянщини — щонайменше з середини XIX століття. Це — основоположна віха для українського державотворення.

Сьогодні ми відзначаємо День Соборності України. Понад століття тому, 22 січня 1919 року, проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР довело: ми — один народ, і жодні кордони не зможуть розділити українське серце.
Сьогодні слово «соборність» звучить для нас по-особливому. Це не лише про спільні території, це про спільні цінності, взаємодопомогу та залізну волю до перемоги. Від Луганська до Львова, від Чернігова до Сімферополя — ми тримаємось один за одного, як ніколи раніше.
Дякуємо кожному захиснику та захисниці, які сьогодні виборюють нашу єдність на фронті. Разом ми — незламні.
 

                            💙💛                                                   
  Зі святом, дорогі українці! Слава Україні!

                                                          Важливо знати

В цей день ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель.
22 січня 1918 року — Українська Народна Республіка проголосила незалежність і боролася за право бути «самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу». Цей факт абсолютно руйнує твердження російської пропаганди, буцімто Українська держава ніколи не існувала, її вигадали більшовики.

22 січня 1918 року вперше у XX столітті українці проголосили незалежність власної держави — Української Народної Республіки. 24 серпня 1991 року відбулося її відновлення.

Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року — історичний акт об’єднання українських земель в одній державі, що увінчав соборницькі прагнення українців розділених кордонами тогочасних імперій.

На початку ХХ століття українці об’єднались після падіння імперій. Сьогодні Україна відновить соборність після перемоги над російським агресором.

Термін «соборність» має кілька значень. Це і об’єднання в одне державне ціле всіх земель, заселених певною нацією на суцільній території. А також і духовна консолідація всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Але соборність — це також і територіальна цілісність держави. Тому звільнення від російського окупанта всіх українських земель є нашою спільною метою.

Соборність невіддільна від державності, суверенітету й реальної незалежності народу, які є фундаментом для побудови демократичної держави, запорукою виживання й існування нації.

Ідея соборності була і залишається базовою національною цінністю українців. А нині вона є ще обов’язковою передумовою успіху нашого спротиву зовнішній агресії.

Сьогодні Соборність для України — деокупація всіх територій України, захоплених ворогом, відновлення єдності із Донеччиною, Луганщиною та Кримом.

Соборність передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої співпраці заради майбутнього. Коли ми, з різних регіонів, разом працюємо, створюємо знакове і важливе, боремося із окупантами, відстоюємо свою соборність і волю заради власної держави.

Радянська та російська пропаганда завжди нав’язували нам переконання, що українці діляться на «східняків» і «западенців». Проте в сучасному спротиві російській агресії ми довели свою згуртованість и спільне прагнення жити у вільній державі, яка сама визначає майбутнє. Таким чином, антиукраїнська пропаганда зазнала краху.

Українська незалежність понад 100 років тому зазнала поразки через більшовицьку окупацію з використанням методів «гібридної війни»: невизнання своїх військ на території УНР, створення маріонеткових псевдореспублік, підтримка антиукраїнських рухів. Сьогодні Російська Федерація як спадкоємиця більшовиків знову прагне знищити українську державність і окупувати нашу землю. Але нині ми монолітні у боротьбі проти ворога. І світ з нами.

Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність буде цілковито відновлена після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом.

Від 2014 року Україна бореться за територіальну цілісність і соборність. Російський агресор тимчасово окупував окремі українські регіони. Але всі захоплені території обов’язково будуть звільнені і Україна буде цілісною. Соборність — мета Перемоги.

21.01.26

"У день обіймів - обіймай!" ( День обіймів)



Сьогодні зворушливий день - День Обіймів, він присвячений виявленню особливої любові та прихильності до наших пухнастих друзів. Вважається, що обійми покращують настрій, знижують рівень тривоги та навіть можуть підвищити рівень окситоцину, гормону, який допомагає зменшити стрес і сприяє створенню емоційного зв'язку.


21 січня у світі та в Україні відзначається День обіймів. Це чудовий привід обійняти людей, які тобі дорогі. А ще не забувай про своїх домашніх улюбленців, бо вони теж заслужили теплі обійми. Цей день присвячений виявленню особливої любові та прихильності до наших пухнастих друзів. Вважається,що обійми покращують настрій, знижують рівень тривоги та навіть можуть підвищити рівень окситоцину, гормону, який допомагає зменшити стрес і сприяє створенню емоційного зв'язку.

20.01.26

"КІБОРГИ - герої новітньої історії України"(історична довідка)


           20 січня день вшанування захисників донецького аеропорту. Понад 242 дні українські військові, добровольці, медики й волонтери протистояли навалі російсько- окупаційних військ і проросійських бойовиків, затято відстоюючи рідну землю.

Кіборги віднині й навіки стали символом незламності духу захисників України.
Кіборги вистояли, не вистояв бетон.

06.01.26

" Відомі українці - Степан Руданський" (цікаві факти)

 

Степан Руданський — український лікар, поет-сатирик, перекладач, відомий насамперед як засновник жанру співомовки; за життя не видав жодної книги, але його гумористичні вірші («співомовки») і переклади античної літератури здобули визнання після смерті, а пісня «Повій, вітре, на Вкраїну» стала народною.

Народився Степан Руданський 6 січня 1834 року на Вінниччині, у селі Хомутинці, в родині місцевого священика. Мав трьо­х братів — Григорія, Олександра та Юхима. Батько мріяв про те, щоб Степан став священиком, і віддав його до духовної семінарії.

За спогадами сучасників, батько Руданського, попри духовний сан, із погордою ставився як до місцевого люду, так і до української мови. А от син вдався зовсім не таким — і селян не цурався, і рідну мову шанував.

Він працював лікарем у Ялті, боровся з цензурою, рятував людей від хвороб, але не дожив до 40 років, помер від туберкульозу.

Цікаві факти:

                                                                                                 Найвідоміший жанр Руданського – співомовки. Це гумористичні віршовані твори, які висвітлюють різні аспекти життя українського села, викривають соціальні проблеми, оспівують красу природи. Окрім співомовок, Руданський писав ліричні вірші, балади, поеми, казки, п’єси. Його твори відзначаються глибоким знанням народної мови, використанням діалектизмів, фразеологізмів, прислів’їв. 




Співомовки Руданського — це здебільше сюжетні комічні оповідки, жарти, віршовані притчі, різні жанрові сценки, перейняті духом народного гумору, а часто прямо з народного побуту взяті й талановито переказані поетичним словом. Герої співомовок — українські селяни, чумаки, козаки, ляхи, пани, крамарі, євреї, цигани, попи, ксьондзи, турки, москалі — увесь той різномасний, різномовний  люд, який створював своєрідну атмосферу суспільності Правобережної України середини XIX століття (яка довго була під владою Польщі).

    

 Творчість Руданського мала значний вплив на розвиток української літератури. Він збагатив українську мову новими виразними засобами, започаткував жанр співомовки. Його твори виховують любов до рідної мови, культури, історії. Руданський є одним із класиків української літератури, його ім’я належить до числа найвидатніших українських письменників.



Окрім літературного хисту, Степан Руданський мав чудовий голос (співав сопрано), вмів малювати, писав музику, перекладав з давньогрецької та інших мов. Його вважають одним із перших українських етнографів, адже він збирав народні пісні, казки, прислів’я, описував звичаї та обряди.

Незважаючи на талант, Руданський за життя не був визнаний. Його твори друкували лише у кількох періодичних виданнях, а збірки поезій вийшли вже після його смерті. Через матеріальні труднощі та виснажливу роботу лікаря, Руданський не міг повною мірою реалізувати свій творчий потенціал. Важка хвороба (туберкульоз), з якою він боровся протягом багатьох років, обірвала його життя у 39 років.
Запрошуємо до читання...

01.01.26

" Степан Бандера - символ нескореної нації " (історичне досьє)





Степан Бандера став в нашій історії символом боротьби за вільну Україну. Саме Бандера врятував честь України і зумів організувати народ на відчайдушну боротьбу за нашу національну незалежність і державність, підніс український патріотизм до найвищої жертовності.

Наша доба – доба боротьби української нації за саме життя, за свободу і за підстави дальшого розвитку. Повною і найвищою перемогою українського народу буде стан, коли російська імперія перестане існувати, і всі народи, поневолені, дістануть національно-державну волю. Без того повної перемоги Україна мати не може, або ця перемога буде частковою і сумнівною.


   


«І прийде час, коли один скаже: «Слава Україні!», а мільйони відповідатимуть: «Героям Слава!» Цей час настав.