У мене одна думка – як би то нашу красну мову так високо підняти, як підняв її Шевченко в пісні.
А чи я це зроблю, чи хто другий – для мене байдуже.
У прекрасну чарівну пору, коли все навкруги оживає і милує око буйним цвітом дерев, коли чути дивний спів солов’я – 13 травня 1849 року народився Панас Якович Рудченко, відомий світові як Панас Мирний, класик української літератури.
Пропонуємо деякі цікаві факти з життя видатного українського письменника Панаса Мирного:
– Панас Якович Рудченко народився 13 травня 1849р. у м. Миргород на Полтавщині. Саме від назви цього міста, як вважають літературознавці, і походить його псевдонім Мирний.
– Батько Панаса Рудченка був бухгалтером і вважав, що всі його сини повинні стати чиновниками. «Держслужба – це вірний шматок хліба! – вважав Яків Григорович Рудченко.
– Мати, Тетяна Іванівна, розмовляла з дітьми тільки українською мовою. Він залюбки слухав пісні та легенди, які розказувала йому бабуся Оришка. Тому українське слово, українська пісня, українські звичаї оточували майбутнього письменника змалку.
– За майже п’ятдесятирічну чиновницьку діяльність Панас Мирний отримав чин дійсного статського радника, що дорівнювало генеральському чину в армії.
– Але справжнім покликанням для Панаса Мирного була літературна діяльність. Вдень він сумлінно ніс службу, а свої твори складав ночами.
– Оскільки за часів Панаса Мирного українську мову було заборонено, та й писав він про долю українського народу, то його твори під псевдонімом виходили тільки за кордоном. Найвідоміший твір «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» був виданий у Женеві. Книгу в Україну переправляли нелегально через кордон і поширювали конспіративно.
– Важко знайти в історії літератури автора скромнішого й вимогливішого до себе, аніж Панас Мирний. Упродовж всього життя, ставши вже й видатним майстром, оберігав таємницю свого псевдоніма, уникав слави.
– В житті письменника була цікава історія, як широка громадськість дізналася, хто такий Панас Мирний. У квітні 1892р. в Полтаві була прем’єра п’єси Панаса Мирного « Лимерівна», головну роль в якій грала неперевершена Марія Заньковецька. Вистава пройшла з великим успіхом. Глядачі під овації почали вимагати: «Автора! Автора!» Зачарований грою талановитої актриси, зворушений до сліз Панас Мирний забув про свій кодекс – зберігати таємницю псевдоніма – й піднявся на сцену, а Марія Заньковецька з поклоном подарувала йому вінок. Присутні в залі були вражені, бо автором виявився знайомий багатьом радник П.Я. Рудченко. Так Панас Мирний вперше «розсекретив» своє друге ім’я.
Після смерті письменника в Полтаві в будинку Панаса Мирного дружина разом з сином відкрили літературно-меморіальний музей.
За звичайною зовнішністю, під мундиром високопоставленого чиновника царського уряду билося серце патріота України, знавця людської душі й гарячого поборника добра і справедливості. Літературна спадщина Панаса Мирного – це унікальні для свого часу твори, що не втратили своєї актуальності і сьогодні.
Панас Мирний був одним з найбільш плідних українських письменників свого часу. З-під його пера вийшло 718 оригінальних та перекладних поезій, 9 драм, 69 великих та малих прозових творів, 40 прозових уривків без назв — усього понад тисячу творів.
Він створив не просто книжки - він показав Україну без прикрас: бідність,
несправедливість і зламані людські долі.
Саме Панас Мирний написав одні з найсильніших творів нашої літератури — «Повію», «Лихі люди», «Лимерівну», а його Чіпка з роману «Хіба ревуть воли…» став символом людини, яку саме суспільство штовхнуло у темряву.
Недарма Іван Франко сказав про Панаса Мирного:
«Він заглянув у душу чоловіка глибоко-глибоко».
А сам письменник колись написав слова, які пережили століття:
«Вся моя слава — Україна».
Немає коментарів:
Дописати коментар