"Северин Наливайко — козак, що кинув виклик імперії: шлях помсти й боротьби" (історичний путівник)

21 квітня 1597 року у Варшаві позбавили життя людину, ім’я якої боялися магнати і шепотом передавали селяни . Северин Наливайко - це козацький ватажок, який став символом незламної боротьби  українців за свободу, відвагу, силу дух у боротьбі проти утисків. 

Його не просто вбили. Його ламали майже рік. Катували, допитували, намагались зламати волю. Але зламати не змогли.
Колись він був звичайним козаком. Але після того, як шляхтичі вбили його батька, Наливайко обрав інший шлях — шлях помсти й боротьби. Він підняв повстання, яке прокотилося Київщиною, Волинню, Поділлям і навіть Білоруссю. До нього йшли тисячі: козаки, селяни, міщани. Не лише за здобиччю — за справедливістю.

Він воював не просто проти панів. Він хотів більшого. У своїх зверненнях до короля Наливайко пропонував створити окрему козацьку територію — фактично зародок української держави ще у XVI столітті.
Але, як часто бувало в нашій історії, ворог виявився не тільки зовні.
1596 рік. Табір козаків на Солониці оточений військами Станіслава Жолкевського. Голод, суперечки, виснаження. І — рішення частини старшини: здатися в обмін на життя.

Наливайка видали хоча обіцяли амністію,але після здачі почалася різанина. Більшість козаків було знищено, а Северина Наливайка відправили до Варшави у клітці. Як символ бунту, який треба показово зламати. Його мучили довго —четвертували, а відсічені частини тіла розвісили по різних місцях - щоб інші боялися. Тим не менш існує легенда, згідно з якою Северин Наливайко був спалений живцем в мідній кобилі у Варшаві за наказом самого короля.
Так закінчилася історія людини, яка випередила свій час,але не закінчилася пам’ять. Бо Наливайко — це не лише про поразку. Це про першу велику спробу сказати: ми — не піддані, ми — сила. І ми хочемо своєї землі та своєї волі. І навіть через століття ця історія звучить надто знайомо.

                                     Увічнення пам'яті Северина Наливайка

Про С.Наливайка складено безліч народних дум. Зокрема, Тарас Шевченко його згадував неодноразово у своїй поемі “Тарасова ніч”;

Національний банк України ввів у обіг монету номіналом 20 гривень із зображенням Северина Наливайка;

Ліна Костенко згадувала про Наливайка у своєму творі “Маруся Чурай”;

Микола Вінграновський написав роман “Северин Наливайко”;

Іван Ле став автором історичного роману “Наливайко”;