23.09.26

Сокальщина у жалобі...


 Помер Герой Андрій БЛАЩУК, житель с. Завишень 
Андрій Іванович Блащук народився 25 січня 1971 року в селі Завишень у сім’ї Івана та Євгенії Блащук.

Дитинство та юність Андрія минули на рідній Сокальщині. Він навчався у Жвирківській середній школі. Після закінчення одинадцяти класів вступив до Червоноградського гірничого технікуму. Його професійний шлях пройшов на шахті «Великомостівська», де Андрій працював підземним майстром.

Андрій Блащук був справжнім патріотом України. Коли розпочалася повномасштабна війна, він не залишився осторонь. Уже на другий день війни добровільно записався до лав Збройних Сил України.

Служив у складі 93-ї окремої механізованої бригади — стрільцем та водієм. Був на передовій, зокрема у Бахмуті та Бородянці. Виконував надзвичайно важливу й небезпечну роботу — вивозив людей із найважчих і найнебезпечніших точок, ризикуючи власним життям заради порятунку інших.

Війна залишила на його долі важкі сліди — Андрій отримав осколкове поранення та контузії. Після звільнення зі служби він повернувся до мирної праці та до останніх своїх земних днів працював водієм у ТОВ «Автолайн».

Таким він і залишиться у пам’яті тих, хто його знав: мужнім захисником, відповідальним працівником, який у найважчий час не шукав причин залишитися осторонь, а робив те, що було потрібно.

Світла пам’ять про Андрія Івановича Блащука назавжди залишиться у серцях рідних, дітей, друзів, побратимів та всіх, хто знав цю добру і мужню людину.
Висловлюємо щирі співчуття дружині Юлії, дітям Ользі, Назарові, Владиславові, Захару, сестрі Оксані.  Вічна пам'ять!


08.09.26

У небесному строю ще один захисник України та кожного з нас. На щиті повертається Юрій Олесько.



  Загинув Герой Юрій Іванович ОЛЕСЬКО, житель селища Жвирка  
Народився 30 березня 1994 року в селищі Жвирка. Закінчив Жвирківську школу в 2009 році. Після школи продовжив навчання у Сокальському професійному ліцеї, де здобув професію кухаря-бармена.                                        

В 2015 році проходив військову строкову службу у місті Львові при академії Сухопутних військ.

Працював на меблевому виробництві «Сокме». Брав участь в АТО у 2020-2021 роках.

24 лютого 2022 року був мобілізований у військову частину А-0998 старшим солдатом стрільцем-помічником гранатометника.

19 травня 2023 року пропав безвісти під час виконання бойового завдання в районі міста Бахмут Донецької області.

Довгих три роки вважався безвісти зниклим. На жаль, ДНК-експертиза підтвердила, що Юрій загинув. У скорботі за загиблим Героєм мама Любов, брати Сергій, Андрій з сім’ями, похресник Дмитро, племінниця Єва-Марія, двоюрідні брати, сестри та вся велика родина.

Молодий, в розквіті сил, в планах було ще жити, любити, народжувати і виховувати дітей, але клята війна забрала молоде життя. …

Неможливо дібрати слів, щоб втішити рідних. Хай Господь пошле їм сили, щоб пережити цю важку втрату. Свій вічний спочинок Юрій знайде на Алеї Слави на місцевому кладовищі.
  Вічна пам’ять молодому Герою!