" Яскрава сторінка мого краю" ( краєзнавчий екскурс)

Володимир Олександрович Ґеринович народився 22 листопада 1883 року у місті Сокалі в міщансько-селянській родині. Після закінчення місцевої школи навчався з 1894 року в Академічній гімназії у Львові, яка тоді містилася в Народному домі. Брав участь у просвітницькій і політичній діяльності, зокрема, в організації загального селянського страйку 1902 року. За участь у політичному гуртку був виключений з гімназії й завершував гімназійні студії в Перемишлі, де й здавав матуру.

Закінчив філософський факультет Львівського університету в 1909 році. Вчителював у Львові та Самборі. На початку першої світової війни був мобілізований в австро-угорську армію. З 1914, перебуваючи на фронті, отримав п'ять поранень.

Учасник проголошення ЗУНР. У 1918—1919 — референт президента Української Національної Ради Євгена Петрушевича.

 17 липня 1919 разом з військами  ЗУНР прибув до Камянеця-Подільського, де в 1919-1921 був доцентом державного укр. універу, в якому викладав географію.

У 1921—1928 та 1929—1930 — декан факультету соціального виховання, професор, з 1926 — ректор Кам'янець-Подільського інституту народної освіти. За роки перебування в Кам'янці став організатором краєзнавчого руху, досліджував і популяризував в місцевій пресі та наукових виданнях геоморфологію, геологію, економічну географію,історію,археологію району м. Кам'янець-Подільського та Поділля в цілому.

На початку червня 1926 взяв участь як член радянської делегації в роботі Всеслов'янського конгресу географів і етнографів у Польщі. У вересні 1926 був присутній на святкуванні 80-річчя з дня народження М. Грушевського в Києві. На рубежі 1920-1930-х рр. багато уваги приділяв геолого-мінералогічному вивченню Поділля.

Учасник Першої всеукраїнської краєзнавчої конференції від Поділля. У 1926—1930 рр.від НДІ географії і картографії входив до складу  Українського комітету краєзнавства. Друкувався в журналі "Краєзнавство".

З жовтня 1928 по березень 1929 жив у Харкові, де завідував кафедрою антропогеографії Українського науково-дослідного інституту географії і картографії. У 1930—1932 р. — професор МГРІ.

У грудні 1932 наукова та творча діяльність В. Ґериновича була перервана арештом. На слідстві він змушений був визнати себе винним «у контрреволюційній діяльності». З кінця грудня 1933 до 1946 знаходився у сталінських  концтаборах. Після звільнення проживав у Вологодській обл., з 1946 р. у Львові, де завідував кафедрою у торгово-економічному інституті.

Володимир Олександрович Ґеринович - український  вчений географ, науковець, краєзнавець Поділля, громадський діяч, педагог,  доктор географічних і історичних  наук, професор  (з 1922), член  Кам'янець-Подільського наукового товариства при ВУАН (з 1925), дійсний член НТШ, дійсний член Українського комітету краєзнавства.

Помер у 1949 році. Похований на Янівському цвинтарі.

У 1989 році посмертно реабілітований.