Олена Пчілка – це псевдонім письменниці Ольги Петрівни Косач (до шлюбу Драгоманова), яка народилася 29 червня (11 липня) 1849 року в місті Гадяч Полтавської губернії в родині небагатого поміщика – високоосвіченого дворянина Петра Якимовича Драгоманова.
На жаль, Олена Пчілка нам більше відома саме завдяки видатній донці і зовсім трошки завдяки шкільній програмі, де один короткий урок української літератури присвячений її оповіданням і дитячим казкам. Олена Пчілка – це творчий псевдонім Ольги Петрівни Косач, аристократики з міста Гадяч, що на Полтавщині, рідної сестри славетного професора Михайла Драгоманова і дружини впливового юриста, статського радника Петра Косача, мами шістьох дітей, серед яких Леся була аж п’ятою за рахунком.
Факт 1. Олена Пчілка була жінкою-піонеркою в багатьох сферах.
Пані Косач у свої часи була видатнішою за свою знамениту доню. Її поважали не лише як господиню великої зразкової сім’ї, а й за її публіцистику і перекладацький фах: вона адаптувала світову класику – від Овідія до Гюго, написала чимало літературно-критичних статей про Старицького, Гребінку, Лисенка.
Факт 3. Олена Пчілка стала першою збирачкою і знавчинею українського орнаменту. Вона першою впорядкувала і видала книжку про особливості і види наших розписів, узорів з 23 кольоровими замальовками писанок і вишивок. Олена Пчілка взагалі була закохана в етнографію: записувала пісні, обряди, народні звичаї і найбільшу свою колекцію вона склала, мешкаючи з чоловіком і дітьми в Новоград-Волинському.
Факт 4. Вона першою запровадила моду на вишиванки серед тогочасних жінок. Олена Пчілка сміливо змінювала ошатні аристократичні сукні і пишні зачіски на народний український стрій з косою та вінком і так виходила не лише до гостей свого дому, а й в люди – у справах, на заходи, зустрічі, що в час русифікації і заборони усього українського було викликом.
Факт 5. Вона першою з жінок взялася модернізувати і реформувати
Факт 6. Пчілка видала перший феміністичний альманах «Перший вінок»
Ольга Петрівна заснувала його разом з подругою Наталією Кобринською у Львові і давала можливість видатним жінкам того часу – письменницям, активісткам друкувати свої оповідання, маніфести, роздуми. В цьому альманасі Олена Пчілка публікувала й свої феміністичні оповідання.
Факт 7. Ольга Косач – перша жінка-борець за українську мову
Ольга Петрівна всіма силами протистояла русифікації – навіть дітей не віддавала до російськомовних шкіл, навчаючи їх вдома. На відкритті пам’ятника Котляревському в Полтаві Олена Пчілка демонстративно виступила українською, попри царську заборону і ризик арешту. Вона була єдиною жінкою, яка увійшла і поїхала в складі делегації українських інтелігентів на перемовини до царського прем’єра добиватися скасування заборони друкувати книжки і викладати в школах українською.
Факт 8. Понад 10 років була видавцем патріотичного журналу «Рідний
Факт 9. Ольга Петрівна стала першою жінкою-академіком
З 1925 року член-кореспондент Всеукраїнської академії наук, створеної після встановлення радянської влади. Працювала в різних наукових комісіях аж до смерті у 1930 році. Фактично, статус академіка і поважний вік врятував Олену Пчілку від репресії за антибільшовицькі погляди. Коли до неї, вже вісімдесятирічної, прийшли чекісти з ордером на арешт, то просто зжалилися і залишили вдома.
Факт 10. Ольга Петрівна померла на руках однієї з доньок
Саме ця донька – Ольга Косач-Кривинюк в роки війни вивезла і зберегла частину сімейного архіву за кордон. Завдячуючи цьому, ми зараз маємо змогу розглядати на вицвілих світлинах розумницю, модницю, красуню – видатну українку Олену Пчілку.
В особі Олени Пчілки поєднувалося ціле суцвіття талантів – педагога, прозаїка, поета, драматурга, перекладача, вченого, громадського діяча. А ще ця феноменальна жінка була блискучим журналістом та видавцем. 1880 –1890 роки стали для неї періодом найактивнішої літературно-видавничої діяльності і часом розквіту художньої творчості.
У 1880 році Олена Пчілка видала своїм коштом «Співомовки» Степана Руданського, а через рік опублікувала збірку «Українським дітям» зі своїми перекладами окремих творів Гоголя, Пушкіна і Лермонтова (1881). З 1883 року почала друкувати свої вірші та оповідання у львівському журналі «Зоря».
У 1886 році вийшла у світ перша збірка її поезій – «Думки-мережанки». У 1887 році за підтримки Івана Франка разом з Наталією Кобринською видала у Львові перший в Україні феміністичний альманах «Перший вінок», в якому були опубліковано кілька її поезій і оповідань.
Державніосвітні стандарти
Серед найкращих прозових творів Олени Пчілки: «Товаришки» (1887), «Світло добра і любові» (1888), «Соловйовий спів» (1889), «За правдою» (1889), «Артишоки» (1907), «Півтора оселедця» (1908) тощо.
Значне місце у творчому доробку Олени Пчілки (вона знала 5 мов) посідають переклади. Вона є автором перекладів і переспівів світової класики: Овідія, Адама Міцкевича, Йоганна Гете, Ганса Крістіана Андерсена, Віктора Гюго, а також публіцистичних, літературно-критичних статей і спогадів про своїх видатних родичів та друзів: «М. П. Старицький» (1904), «Марко Кропивницький яко артист і автор» (1910), «Євген Гребінка і його час» (1912), «Микола Лисенко» (1913), «Спогади про Михайла Драгоманова» (1926) та інших діячів української культури.
Олена Пчілка-науковець була автором видань: «Українські колядки», «Українські народні легенди останнього часу», «Українська гумористика», «Українські узори», «Українське селянське малювання на стінах» та інших.
Значний вклад Олена Пчілка внесла в українську дитячу літературу. Вона говорила: «Діти – се наш дорогий скарб, се наша надія, се – молода Україна». Серед кращих казок, оповідань, поезій можна назвати такі твори письменниці, як «Сосонка», «Снігир та Щиглик», «Метелик», «Івасик (Дідове оповідання)», «Збентежена вечеря», «Дивна хатка», «Гарбузова родина», «З ґринджолятами», а також – п’єси для дітей, що ставилися на аматорських сценах: «Казка Зеленого гаю», «Щасливий день Тарасика Кравченка», «Киселик», «Скарб», «Мир миром», «Кобзареві діти» та інші.
З 1908 року по 1915 рік Олена Пчілка видала додаток до журналу «Рідний край» під назвою «Молода Україна». Цей часопис був фактично першим періодичним виданням для дітей на Наддніпрянській Україні. На його сторінках Олена Пчілка надрукувала чимало своїх творів та адаптованих для дітей цікавих нотаток із різних галузей знань – мовознавства, літературознавства, фольклористики, етнографії, історії, музики, образотворчого мистецтва, а також – творів інших письменників та перекладів світової літератури.
Пані Косач у свої часи була видатнішою за свою знамениту доню. Її поважали не лише як господиню великої зразкової сім’ї, а й за її публіцистику і перекладацький фах: вона адаптувала світову класику – від Овідія до Гюго, написала чимало літературно-критичних статей про Старицького, Гребінку, Лисенка.
Факт 2. Пчілка була першою українкою, чий чоловік пішов у… декретну відпустку, бо після народження Лесі Ольга Петрівна дуже погано почувалася, і їй приписали відпочинок на курорті, куди вона й поїхала, залишивши чоловіка з немовлям. Петро Косач спеціально для цього взяв відпустку на службі, а працював він, між іншим, головою Луцько-Дубенського з’їзду мирових посередників.
Факт 3. Олена Пчілка стала першою збирачкою і знавчинею українського орнаменту. Вона першою впорядкувала і видала книжку про особливості і види наших розписів, узорів з 23 кольоровими замальовками писанок і вишивок. Олена Пчілка взагалі була закохана в етнографію: записувала пісні, обряди, народні звичаї і найбільшу свою колекцію вона склала, мешкаючи з чоловіком і дітьми в Новоград-Волинському.
Факт 4. Вона першою запровадила моду на вишиванки серед тогочасних жінок. Олена Пчілка сміливо змінювала ошатні аристократичні сукні і пишні зачіски на народний український стрій з косою та вінком і так виходила не лише до гостей свого дому, а й в люди – у справах, на заходи, зустрічі, що в час русифікації і заборони усього українського було викликом.
Факт 5. Вона першою з жінок взялася модернізувати і реформувати
українську мову. Мову століттями спрощували до рівня сільських говірок. І Олена Пчілка разом зі Старицьким, Франком, а потім з донькою Лесею Українкою взялася за реформування мови. Саме Олені Пчілці, наприклад, належать звичні зараз, а колись неіснуючі слова «палкий», «променистий».
Факт 6. Пчілка видала перший феміністичний альманах «Перший вінок»
Ольга Петрівна заснувала його разом з подругою Наталією Кобринською у Львові і давала можливість видатним жінкам того часу – письменницям, активісткам друкувати свої оповідання, маніфести, роздуми. В цьому альманасі Олена Пчілка публікувала й свої феміністичні оповідання.
Факт 7. Ольга Косач – перша жінка-борець за українську мову
Ольга Петрівна всіма силами протистояла русифікації – навіть дітей не віддавала до російськомовних шкіл, навчаючи їх вдома. На відкритті пам’ятника Котляревському в Полтаві Олена Пчілка демонстративно виступила українською, попри царську заборону і ризик арешту. Вона була єдиною жінкою, яка увійшла і поїхала в складі делегації українських інтелігентів на перемовини до царського прем’єра добиватися скасування заборони друкувати книжки і викладати в школах українською.
Факт 8. Понад 10 років була видавцем патріотичного журналу «Рідний
Край»
За власний кошт видала «Співомовки» Степана Руданського і скуповувала українські книжки для клубної бібліотеки. За більшовиків, у 1920 році, під час святкування дня народження Тараса Шевченка у Гадяцькій гімназії Ольга Петрівна огорнула погруддя поета національним синьо-жовтим стягом.
За власний кошт видала «Співомовки» Степана Руданського і скуповувала українські книжки для клубної бібліотеки. За більшовиків, у 1920 році, під час святкування дня народження Тараса Шевченка у Гадяцькій гімназії Ольга Петрівна огорнула погруддя поета національним синьо-жовтим стягом.
Факт 9. Ольга Петрівна стала першою жінкою-академіком
З 1925 року член-кореспондент Всеукраїнської академії наук, створеної після встановлення радянської влади. Працювала в різних наукових комісіях аж до смерті у 1930 році. Фактично, статус академіка і поважний вік врятував Олену Пчілку від репресії за антибільшовицькі погляди. Коли до неї, вже вісімдесятирічної, прийшли чекісти з ордером на арешт, то просто зжалилися і залишили вдома.
Факт 10. Ольга Петрівна померла на руках однієї з доньок
Саме ця донька – Ольга Косач-Кривинюк в роки війни вивезла і зберегла частину сімейного архіву за кордон. Завдячуючи цьому, ми зараз маємо змогу розглядати на вицвілих світлинах розумницю, модницю, красуню – видатну українку Олену Пчілку.
В особі Олени Пчілки поєднувалося ціле суцвіття талантів – педагога, прозаїка, поета, драматурга, перекладача, вченого, громадського діяча. А ще ця феноменальна жінка була блискучим журналістом та видавцем. 1880 –1890 роки стали для неї періодом найактивнішої літературно-видавничої діяльності і часом розквіту художньої творчості.
У 1880 році Олена Пчілка видала своїм коштом «Співомовки» Степана Руданського, а через рік опублікувала збірку «Українським дітям» зі своїми перекладами окремих творів Гоголя, Пушкіна і Лермонтова (1881). З 1883 року почала друкувати свої вірші та оповідання у львівському журналі «Зоря».
У 1886 році вийшла у світ перша збірка її поезій – «Думки-мережанки». У 1887 році за підтримки Івана Франка разом з Наталією Кобринською видала у Львові перший в Україні феміністичний альманах «Перший вінок», в якому були опубліковано кілька її поезій і оповідань.
Державніосвітні стандарти
Серед найкращих прозових творів Олени Пчілки: «Товаришки» (1887), «Світло добра і любові» (1888), «Соловйовий спів» (1889), «За правдою» (1889), «Артишоки» (1907), «Півтора оселедця» (1908) тощо.
Значне місце у творчому доробку Олени Пчілки (вона знала 5 мов) посідають переклади. Вона є автором перекладів і переспівів світової класики: Овідія, Адама Міцкевича, Йоганна Гете, Ганса Крістіана Андерсена, Віктора Гюго, а також публіцистичних, літературно-критичних статей і спогадів про своїх видатних родичів та друзів: «М. П. Старицький» (1904), «Марко Кропивницький яко артист і автор» (1910), «Євген Гребінка і його час» (1912), «Микола Лисенко» (1913), «Спогади про Михайла Драгоманова» (1926) та інших діячів української культури.
Олена Пчілка-науковець була автором видань: «Українські колядки», «Українські народні легенди останнього часу», «Українська гумористика», «Українські узори», «Українське селянське малювання на стінах» та інших.
Значний вклад Олена Пчілка внесла в українську дитячу літературу. Вона говорила: «Діти – се наш дорогий скарб, се наша надія, се – молода Україна». Серед кращих казок, оповідань, поезій можна назвати такі твори письменниці, як «Сосонка», «Снігир та Щиглик», «Метелик», «Івасик (Дідове оповідання)», «Збентежена вечеря», «Дивна хатка», «Гарбузова родина», «З ґринджолятами», а також – п’єси для дітей, що ставилися на аматорських сценах: «Казка Зеленого гаю», «Щасливий день Тарасика Кравченка», «Киселик», «Скарб», «Мир миром», «Кобзареві діти» та інші.
З 1908 року по 1915 рік Олена Пчілка видала додаток до журналу «Рідний край» під назвою «Молода Україна». Цей часопис був фактично першим періодичним виданням для дітей на Наддніпрянській Україні. На його сторінках Олена Пчілка надрукувала чимало своїх творів та адаптованих для дітей цікавих нотаток із різних галузей знань – мовознавства, літературознавства, фольклористики, етнографії, історії, музики, образотворчого мистецтва, а також – творів інших письменників та перекладів світової літератури.
Немає коментарів:
Дописати коментар