🕯️ Пам’ять живе в наших серцях 🕯️

Є імена, які назавжди залишаються з нами. Є Герої, чия жертовність ніколи не буде забута… З глибоким сумом і невимовною вдячністю вшановуємо пам’ять Героя з Жвирки — Томчишина Володимира Ярославовича, який загинув 29.10. 2022 році, віддавши своє життя за Україну.
Його ім’я назавжди залишиться в історії рідного краю, у пам’яті земляків і в серцях усіх, хто цінує свободу та мир. За можливість жити, любити, мріяти й зустрічати новий день наш народ платить надзвичайно високу ціну — життями своїх найкращих синів.
Схиляємо голови в скорботі та вдячності. Нехай світла пам’ять про Володимира буде вічною, а його подвиг — прикладом мужності, незламності й любові до Батьківщини.
Герої не вмирають! Вони живуть у нашій пам’яті, у молитвах і в незалежній Україні, за яку вони віддали найдорожче, своє життя. Вічна Пам'ять і Слава Герою! #ГероїНеВмирають

       Історія життя нашого Героя односельчанина                   Томчишина Володимира Ярославовича

Сумна звістка з фронту надійшла 31 жовтня. У війні з російським окупантом загинув жи­тель с. Жвирка Томчишин Володимир Ярославович, 1978 року народження.

Навчався в Жвирківській середній школі та Львівському інституті внутрішніх справ. Після навчання працював у виправній коло­нії, в Червоноградському міському відділі міліції, працював на м’ясокомбінаті.

Він – учасник АТО. Цьогоріч призваний на військову службу 8 березня 2022 року. Справжній патріот, вірний син України, заги­нув від отриманих множинних важких поранень внаслідок артилерійського обстрілу на сході України 29 жовтня. Володимир Томчишин віддав своє життя за Україну, мирне життя кожного з нас. Ми завжди повинні па­м’ятати, якою дорогою ціною наші воїни ви­борюють перемогу.

2 листопада жителі гро­мади провели «живим коридором» в останню путь Героя. Панахиду за Воїном відслужили священ­ники Петро Звір, Ярослав Валюх, Ярослав Кащук, Орест Рубель, Степан Ділай, Роман Синицький, Володимир Августовський, Йосип Скоробагатий, Роман Ткачик.

Прощальне слово висловив Сокальський міський голова Сергій Касян, який наголосив, що Володимир, один з перших після повномасштабного вторг­нення, став до лав 63-го батальйону територіальної оборони і в його рядах захищав Украї­ну. Він подякував мамі за виховання сина-патріота.

Коли в нашу краї­ну прийшла страшна біда, він в числі пер­ших взяв в руки зброю, щоби захистити свій край та територіальну цілісність і неза­лежність України.Нехай світла пам'ять про Героя живе в наших серця, а його мужність і жертовність назавжди залишаються прикладом любові до України. Полеглому за незалежність України воїну навічно 44 роки. Похований наш Герой з військо­вими почестями на місцевому цвинтарі під звуки військового салюту…

Боляче усвідомлювати, що війна забирає сильних духом, світлих і порядних людей. Тих, хто є гордістю громади і надійною опо­рою для своїх близьких.