1 листопада — День пам’яті наших рідних, які відійшли у вічність… 
Є дати, коли серце особливо щемить від спогадів, а думки линуть до тих, кого вже немає поруч…
Тисячі вогників запалюються на цвинтарях… І кожен із них — це чиясь любов, чиясь молитва, чиясь незгасна пам’ять.
Нехай світло цих лампадок зігріває душі тих, кого вже немає поруч, але хто назавжди залишився в наших серцях.
У цей день із вдячністю та любов’ю згадуємо наших найдорожчих: батьків, бабусь і дідусів, рідних та близьких, які залишили по собі світлу пам’ять, добрі справи й незабутні миті. Їх уже не обійняти, не почути рідного голосу, але вони назавжди залишаються у наших серцях, у родинних історіях, у молитвах і спогадах.
Запалімо свічку пам’яті, помолімося за спокій їхніх душ і згадаймо добрим словом кожного, кого нам так не вистачає. А також вшануємо світлою пам’яттю всіх, хто віддав своє життя через вторгнення російської федерації в Україну! Згадаймо Героїв, які боролися і загинули за наше майбутнє, не винних дітей, мирних українців та всіх наших співвітчизників!Поки живе пам’ять — живе любов. Світла і вічна пам’ять усім, хто відійшов у вічність.

Немає коментарів:
Дописати коментар