Світлій пам'яті Героя – Сантар Богдана Романовича.

  Минає рік від дня, коли у боротьбі за свободу та незалежність України загинув наш земляк, мужній Захисник Богдан Романович Сантар.  

21 липня 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Нова Січ на Сумщині, Богдан віддав найдорожче — своє життя за мирне майбутнє України. Він став до лав захисників у вересні 2024 року й до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та своєму народові.

Є люди,чий життєвий шлях стає прикладом мужності, честі та безмежної любові до рідної землі. Саме таким був Богдан Сантар - воїн, який без вагань став на захист України, її свободи та нашого з вами щасливого майбутнього
Його серце билося в унісон із серцем Батьківщини. Він мріяв. любив. будував плани, але обрав найвищу місію - захищати свій край(народ). Ціна цієї відданості виявилася надзвичайно високою...

Схиляємо голови у глибокій скорботі та вдячності перед подвигом Героя. Його мужність, незламність і любов до Батьківщини назавжди залишаться прикладом для кожного з нас і в наших серцях, а його ім'я - у вдячній пам'яті поколінь.

Сьогодні, коли сонце знову піднімається над Україною, варто на мить зупинитися і згадати кому ми цим завдячуємо, адже цей день настав лише тому, що хтось там, на передовій став щитом для щасливого нашого сьогодення. Якщо наше "сьогодні" коштує так дорого. ми не маємо права витрачати його на порожнечу.зневіру чи байдужість. А кожна наша година мирного життя подарована нам нашими Захисниками, має бути наповнена змістом: допомогою армії,розбудовою країни та збереженням нашої пам'яті.

Бути вартим свого "сьогодення"- це найменше, що ми можемо зробити для тих, хто виборював  для нас наше щасливе "завтра".

Щиро співчуваємо рідним, близьким, друзям і побратимам. Розділяємо ваш біль та молимося за світлу душу нашого Героя-Захисника.

Вічна пам'ять і слава Герою!
Герої не вмирають!

                                         

Богдан Сантар народився 3 травня 1977 року у селі Жвирка Львівської обл. Закінчив Сокальську школу № 4, згодом навчався у Червоноградському училищі № 55 на зварювальника.

Працював у Сокальському будівельному управлінні (Агробуд).

Богдан був мобілізований на військову службу 10 вересня 2024 року, служив старшим навідником 3 мінометного відділення піхотного батальйону у військовій частині А4862. Загинув 21 липня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Нова Січ Сумської області.

Нагороджений Указом Президента України №238/2026 “Про відзначення державними нагородами України” від 14 березня 2026 року — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня САНТАРА Богдана Романовича (посмертно)

Вічна пам'ять і слава Герою!
Герої не вмирають!